Вчора був День сексу… В любовних піснях кінь завуальовано означає чоловічий прутень. У військових же кінь – це просто кінь. Але ця пісня особлива – військово-любовна. Її вважають маршем Нестора Махна. Розпрягайте, хлопці, коні, Та лягайте спочивать, (втомлені махновці спатимуть) А я піду в сад вишневий, (тільки йому закоханому не до сну) В сад криниченьку копать (копати криниченьку означає залицятися, підбивати клинці).
Маруся раз, два, три, калина, (символ незламності в одних піснях і незайманості в інших) Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала (спогади, коли він її вперше побачив у саду).
Копав, копав криниченьку
У вишневому саду: (сподівався на любовні утіхи)
Чи не вийде дівчинонька
Рано-вранці по воду.
Вийшла, вийшла дівчинонька
Рано вранці воду брать,
А за нею козаченько (наш військовий)
Веде коня напувать (напувати коня – втамовувати спрагу свого прутня, кохатися).
Просив, просив відеречко – (відеречко, особливо нове, означає дівочу цноту) Вона йому не дала (звісно, не дала, бо ж він не її наречений) Дарив, дарив з руки перстень – (кликав заміж) Вона його не взяла (відмовила).
Знаю, знаю, дівчинонько,
Чим я тебе образив:
Що я вчора ізвечора
Із другою говорив.
Вона ростом невеличка,
Ще й літами молода,
Руса коса до пояса,
В косі стрічка голуба.
Запрягайте, хлопці, коні,
Годі вже вам спочивать,
Та поїдем на Вкраїну
Cлаву, волю здобувать (а тут вже від кохання повернення до військової дійсності, коні не метафоричні — справжні).
Ця пісня тривалий час вважалася народною. Бо в радянські часи забороняли називати ім’я її автора. Ним був сільський вчитель музики з полтавської області Іван Негребецький.
Пісня народилася у 1919 році в Гуляйполі. Тоді Нестор Махно сидів у штабі після запеклого бою за це село. Він був пригнічений, бо загинули його близькі соратники. Із ним поряд були дружина та командири загонів. До приміщення зайшов 23-річний парубок зі словами: «Батьку, прийміть мене до війська». На що Махно спитав, чи має той зброю. Хлопець відповів, що зброї не має. Але пише вірші. І може заспівати.
Слова її зачарували присутніх. До слова, військо Нестора Махна мало власний оркестр з музикантів-євреїв. Тож нова улюблена пісня повстанців швидко полонила серця мешканців усієї України. Після розгрому армії Махна Івана Негребецького засудили до 25 років у концтаборі в Магадані. Саме за те, що створив цю пісню…
Для Росії наша мова, пісня, культура, навіть еротика – зброя, якої вона страшенно боїться й уже 4 століття намагається знищити. Тому ми мусимо не тільки позбутися ворога, а й забути його мову. А ще – плекати і підтримувати своє. І неодмінно натхненно кохатися українською.
Елізабет Бельська
