Культура

Татові… (некролог)

Тарас Мельник — батько фестивалю «Червона Рута», патріот, ідеолог, музикознавець, піаніст вищого класу, борець за вільну та незалежну Україну, дисидент вищого ґатунку! Пішов тато… В день Соборності України! Ковід прийшов по нього, взяв його за руку і повів за собою у засвіти… Я думаю, що ми нізвідки не приходимо і нікуди не щезаємо… Я думаю що ми як квіти проростаємо з землі, в‘янемо, а потім на тому ж місці знов виростають нові квіти…

Важливий ґрунт.., важливий ґрунт в якому ці квіти проростають! Тато лишив нам цей ҐРУНТОВНИЙ ҐРУНТ!

Тато був представником дуже сильного покоління – вони тоді стояли і вистояли! Завдяки їм, ми стоїмо й дотепер і нас голоми руками не візьмеш – бо ми проросли з цього ґрунту! Ґрунту твердого і рішучого! Тато був вірним сином України і все своє свідоме життя він прожив задля неї! Таких людей дуже мало! І це велика втрата для цієї землі!

Я не зможу зараз писати багато, хоч є про що.., але люди відвикли сприймати багато інформації одразу, тож я вважаю, що найголовніші речі я сформулювала!

А далі буде…
Ще розповідатиму вам про нього… Слава Україні! Героям Слава!

Автор чорно-білої світлини — Володимир Шеремет. Місце зйомки — Запоріжжя, стадіон «Металург», «Червона Рута»-91. Тато в образі та в процесі… Невимовно потужна постать… Хочу бути як він! Хочу нести цей вогонь далі! Люблю, татко!

Соломія Мельник

P.S.
«Червона рута» осиротіла. Помер її засновник та ідеолог Тарас Мельник. Він в кінці 80-х зробив неймовірне. Узяв комсомол і поставив його на службу Україні. Тоді комсомольцям теж треба було демонструвати, так би мовити, перебудовчі настрої. Тарас вийшов на них і переконав виділити кошти на фестиваль «Червона рута». Які він знаходив аргументи — це лише йому відомо.

І він організував це вражаюче дійство найперше і Чернівцях 1989 року, де засвітився натовп нових імен. А ще вперше масово замайоріли жовто сині прапори…

Коли він готував фестиваль, то знайшов мене через мою родичку, яка була завідувачко кафедрою англійською мови в консерваторії. Просто випадково запитав, чи нема знайомого, патріотично налаштованого журналіста. Вона порекомендувала мене.

Я там поєднував пресу і піар служби. Я на власні очі бачив діяльність Тараса. Він був романтиком, щиро відданим своїй справі. І в той же час прагматиком, який зумів «провернути» всю цю колосальну роботу. Він продовжував цей фестиваль до кінця свого життя. Він, як організатор, зробив стільки для сучасної української музики, як мало хто інший.

Спочивай з миром, брате.

Юрій Луканов

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.