«Зачарована гора» (Der Zauberberg) — філософський роман Томаса Манна, опублікований у 1924 році (при бажанні можна подивитися однойменний фільм). Сам сюжет роману можна вмістити в один абзац: перед початком першої світової війни молодий інженер Ганс Касторп приїжджає відвідати двоюрідного брата, який знаходиться в санаторії для хворих на туберкульоз, розташованому далеко від мирської суєти – високо в Альпах (десь поруч з Давосом).
І його заворожує неспішний хід життя, який панує в санаторії з щоденними ритуалами на кшталт вимірювання температури тіла та читанням молитви перед прийомом їжі. Власне, все. Весь сюжет.
***
Але «Зачарована гора» є ключовим філософським романом німецької літератури ХХ століття. Чому? Тому що у Манна сюжет глибоко вторинний. Головне — це думки, міркування, те, що робиться в голові та душі. Цим він і відрізняється від жанру феноменологічного роману (до якого ми всі звикли), в якому головне — сюжет, герої, фабула, явища.
Так ось. Ганса оточують кілька яскравих персонажів, що втілюють ті чи інші сторони сучасного європейської свідомості:
— літератор і масон Сеттембрини, який ратує за прогрес і просвітництво (лібералізм);
— містично налаштований єзуїт Нафта, який відстоює непорушні традиційні цінності (консерватизм);
— кавовий магнат Пепперкорн, який крутить роман з мадам Шоша (гедонізм);
— доктор Беренс, для якого життя «всього-на-всього кисневе згоряння клітинного білка» (природничо-науковий матеріалізм).
Ганс поперемінно тягнеться до кожного з основних персонажів, і його тритижневі канікули затягуються на сім років. Але не зважаючи на постійну близькість смерті, розмірене життя йде своєю чергою в застиглій атмосфері «прекрасної епохи».
***
Екскурс до історії. Сам термін «прекрасна епоха» (Вelle Époque) народився та укорінився після Першої світової війни і за контрастом за травматичним досвідом. Це був вік автомобілебудування і повітроплавання, бульварів і кафе, кабаре і морських купань, час розквіту фотографії, народження кіно і появи метро, успіхів природничих наук, новітніх технологій і медицини, становлення соціології і етнографії, археологічних відкриттів, модерну і модернізму в мистецтвах та літературі, суперечки навколо «жіночого питання» і початку суфражистського руху, зародження тоталітаризму.
***
Пацієнти до хрипоти сперечаються один з одним про абстрактні поняття, чоловіки і жінки знаходять час для флірту та спіритичних сеансів… Лише раптовий удар грому нагадує про те, що над Європою (мініатюрним віддзеркаленням якої є санаторій) згущуються хмари світової війни.
***
Це один з перших художніх творів, де постає тема психоаналізу — на прикладі замкнутого мікрокосму санаторію Томас Манн дає панораму ідейному життю європейського суспільства напередодні світової війни. А метафорою декадентського свідомості інтелігенції початку XX століття стає туберкульоз і, як наслідок, – смерть. Але вона, інтелегенція, все одно прагне будь-яким способом уникнути відповідальності за власні вчинки.
P.S.
Але перед тим, як прочитати «Зачаровану гору», раджу почати з його новели «Смерть у Венеції», присвяченій тій же темі трагедії пасивності декадансу — «перемоги сил хаосу над силами порядку».
Сергій Чаплигін
