От і скінчилася наша казка. Новий рік, як свято, відійшов з перших урочистих лав щорічних застіль. Тепер це просто природна зміна часу, де один день змінює інший. 1 січня в Чернівцях був робочим днем. Вперше за багато років. Хоча майже не працюють підприємства сфери послуг і якось знехотя їздить транспорт.
У нас багато змін. Ми вчимо англійську, тому у нас тепер буде так, як у цілому світі. Правда, вийшло поки що «так собі». Ту англійську, котрої нас вчили в школі, розуміють лише ті, хто вчився в нашій школі…
І ніч з 31-го на 1-ше все одно виходить безсонною. Можливо тому, що бессоння в Чернівцях — плата за безмежну уяву. Але тепер буде так. І не буде пятикутних зірок на ялинках, дідів морозів і снігурок. Не буде оцих «в лєсу раділась йолачка». Буде Різдво.
І всі звикнуть до цієї думки. А думка в Чернівцях як транспорт. У кого немає власної — користуються громадською. Але тут, здається, всі думки співпали.
Володимир Килинич
