Комуністи все викривили — навіть стосунки між чоловіком і жінкою (це я начитався антифемінізму Андрія Кокотюхи). Але тут я про диктаторів… Щось ми не так диктаторів розуміємо, якщо прочитати свіженьку книгу Маріо Феррарі «Неймовірна історія Антоніу Салазара, диктатора, який помер двічі» (Видавництво Анетти Антоненко та «Ніка-центру» 2023).
Адже що то за диктатор, якщо він тільки прем’єр-міністр і узгоджує з президентом кандидатури міністрів? Це якби голова Раднаркому Сталін узгоджував членів уряду з Калініним… Диктатор, при якому проходять мітинги? Та й усунули його від влади рішенням якоїсь їхньої португальської Державної ради — оце б Сталіна 
чи Мао якесь би політбюро зняло? Ото диктатори!
Тобто, видать, європейське і азійське розуміння диктаторів дуже відмінне, як Португалія і Уральські гори, хоча й то, і то — Європа…
Салазара призвали до влади спершу міністром фінансів, бо треба було рятувати країну. А диктатори в нашому розумінні беруть владу самі, нахрапом, як той же Сталін — хто його коли вибирав?
Салазар провів Португалію елегантно у бурях другої світової, продаючи стратегічний вольфрам нацистам, але не пориваючи союзу з Британією. Салазар привів країну в НАТО. Автор, явно лівак, пише про жахи португальської диктатури, бо Салазар переслідував комуністів і анархістів.
Так їх усі нормальні країни переслідують, бо від них все зло. Автор скаржиться, що португальці жили нудно — ну, так, не було Биківні, Корюківки, Дем’янового лазу…
Та й інший діяч, що за совєтським лекалом був прозваний диктатором, був звільнений від влади своєю радою і підкорився — це Муссоліні. Та й навів був у країні лад після розрухи, вчиненої комуністами. Що наробив помилок — теж факт, але ж не порівняти, скажімо, число жертв в Італії чи тій же Португалії з совєтами, які косили люд, як я траву у саду…
Ну, а як малодієздатного Салазара два роки тримали у невіданні, що його вже від влади посунули — окрема історія. Закликаю почитати.
До речі, на будинку, де він народився, португальці написали: «В цьому домі 28.04.1889 року народився доктор Олівейра Салазар, людина, яка керувала і ніколи не крала». Отак.
Василь Чепурний
