У середині 1990-х я звернувся до «живої легенди» — відомого літературознавця Григорія Костюка, який мешкав тоді біля Вашингтона, з проханням надіслати для публікації у редагованих мною детройтських «Українських вістях» (США) «щось про Осьмачку» (1895-1962).
З’ясувалося, що Григорій Олександрович, а він добре знав письменника, вже мав написане, але ще ніде не друковане есе-спогад про цю талановиту постать, і, трохи поміркувавши, погодився на мою пропозицію.
Отож за якийсь тиждень на моєму редакторському столі вже лежали такі очікувані спогади Григорія 
Костюка. Їх упродовж кількох місяців і було вперше видрукувано в «Українських вістях» — тих самих, що у них у 1940-1950-х не раз друкувався й Т. Осьмачка.
Власне, після цієї надзвичайно цікавої публікації в мене й виник задум упорядкувати та видати книжку спогадів про Тодося Осьмачку — особливої величі українця і письменника.
Наприкінці 1990-х книжка спогадів про Осьмачку побачила світ у США (згодом її перевидано в Україні, упорядник — Сергій Козак, науковий співробітник Інституту літератури імені. Т. Г. Шевченка НАН України).
Сьогодні (16 травня) — день народження Тодося Степановича Осьмачки.
Сергій Козак
