Культура

Церква стін і церква Бога

Фундаментальна проблема Церкви в тому, що в ній часто більше Церкви, ніж Бога. І тому вона передусім дбає про інтереси Церкви, а не Бога. Багато років поспіль я дивлюся на всі ці нові храми, які будували й будуються в Україні, і не можу зрозуміти: для кого? Людей меншає, кількість активних вірників скорочується ще швидше, то для кого будуються ці величезні храми? Невже й справді сам процес будівництва стін є важливішим за те, скільки всередині буде людей?

Мені, як греко-католицькому атеїсту Київського патріархату, або ж за визначенням героя одного з моїх романів, ревному гріхо-католику, завжди здавалося, що в церкві замало дії. Багато слів, багато скриньок для пожертв, але самої дії замало. Бо завжди, коли бачу будівництво нового храму, думаю: а якби ці величезні гроші віддати комусь на дорогу операцію, врятувати чиїсь життя? Якби церква вчиняла так, то й атеїстів було би менше.

Але заради справедливості треба сказати: є й інші приклади. Я бачу й знаю також іншу Церкву: високоінтелектуальних священиків, з якими годинами можна дискутувати про герменевтику Біблії і проблеми перекладу. Священиків, які рятують старі церкви — пам’ятки архітектури й опікують мистецтва, займаються професійною реставрацією. Священиків, які здійснють просвіту серед парафіян, вчать їх берегти природу і не носити пластикове смітття на цвинтарі. Священиків, які поселили до себе біженців, організували прийом людей, возять гуманітарку. Зрештою, наших мужніх капеланів, які перебувають з бійцями на фронті. Це та Церква, яку я поважаю і яку ладен писати з великої літери.

Папа нещодавно бовкнув дурницю, але читайте історію — це системна проблема Папського престолу. Більшість із Пап були недостойними носити просту рясу, а не те що тіару. Бо Папський престол — це передусім престол, влада, реальна політика. Іван Павло ІІ був винятком, а не правилом.

Та й далеко той Ватикан, який сенс на нього озиратися, якщо в нас є нагальніші справи. І якщо до нашої Церкви (і католицької, і православної), до наших священиків — претензій немає. Їхня позиція кришталево чиста і зрозуміла. І в них є дещо важливіше за позицію — дія.

Андрій Любка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.