Такий світлий, такий тривожний Великдень – перший цієї війни. Передсвяткові прибирання – о-ох, скільки тих шибок помити, килимів витрусити, забутих кутків вимести! З випічкою встигнути, і щоб дріжджове тісто на паски піднялося гарно, і якісь там ще смаколики до столу. А писанки намалювати, а кошика зранку до церкви зібрати…
З Вербною неділею, дорогі українці! Почитала у соціальній мережі філософствування щодо того на чиєму боці був би нині Ісус Христос в Україні? Так тут нема що гадати: Ісус на нашому боці! Ще не вистачало нам цього довбанутого рашистського релятивізму, що його поширювала не так навіть російська література, як дебільні критики цієї літератури, розумахи, що заробляють свої грошики і очки на безумі.
Фундаментальна проблема Церкви в тому, що в ній часто більше Церкви, ніж Бога. І тому вона передусім дбає про інтереси Церкви, а не Бога. Багато років поспіль я дивлюся на всі ці нові храми, які будували й будуються в Україні, і не можу зрозуміти: для кого? Людей меншає, кількість активних вірників скорочується ще швидше, то для кого будуються ці величезні храми? Невже й справді сам процес будівництва стін є важливішим за те, скільки всередині буде людей?
Зеленський відмовився приймати Штайнмайєра! Чорт, аж розчулилась. Перший раз від 2019 р. відчула до керівництва країни особисту вдячність. Так отож, Францю, так отож. Це тобі і від мене прилетіло — за твій спіч про Гоголя й Шевченка на «Форумі європейських письменників» 8.05.2014 (шшшьорт, а десь же й мої з ним фоточки з того дня мають бути, перед початком тої скандальної сесії ми розмовляли, нас знімали, я те все потім в гніві повикидала, щоб і пікселя по мразі мені в компі не зосталось, але в його партійному архіві воно цілком могло зберегтись, от би глянути тепер!..).
І все-таки прийшло до мене слово,
Наприкінці прибилось крадькома.
А я вже думав, що мене — нема
І далі бути необов’язково.
Напівпустий розхитаний трамвай,
Якісь колони, осінню набряклі.
Жовтавий присмерк протинали краплі,
І щось мені з’явилося. І край…
(Павло Вольвач. Південний Схід. Львів. 2002)
Фінляндія готова вступити в НАТО, і я би хотів, щоб це трапилось якнайшвидше. Навряд чи путіну стане сили розв’язувати зараз другий фронт, а це стане для нього дуже сильним ударом по репутації всередині росії. Адже він почав війну в Україні проти розширення НАТО, а воно, хоп — і розширилось з іншого боку.
