Зеленський відмовився приймати Штайнмайєра! Чорт, аж розчулилась. Перший раз від 2019 р. відчула до керівництва країни особисту вдячність. Так отож, Францю, так отож. Це тобі і від мене прилетіло — за твій спіч про Гоголя й Шевченка на «Форумі європейських письменників» 8.05.2014 (шшшьорт, а десь же й мої з ним фоточки з того дня мають бути, перед початком тої скандальної сесії ми розмовляли, нас знімали, я те все потім в гніві повикидала, щоб і пікселя по мразі мені в компі не зосталось, але в його партійному архіві воно цілком могло зберегтись, от би глянути тепер!..).
За мій вимкнений мікрофон, коли я Путіна з Гітлером і Сталіним через кому перелічила, і за всі ті інтерв’ю, які того дня дала німецькій пресі, а потім жодне з них не з’явилося друком, — бо ти, 
Францю, так і не втямив, що не можна заткати людину, яка промовляє від імені мільйонів жертв: що це сила не до порівняння більша, ніж та, якою диспонує Путін…
За іронією, я тоді говорила (звертаючись до нього зі сцени), що насильство — це кінець діалогу: що після того, як російські солдати увійшли в Донбас стріляти в дітей і різати животи за український прапор, всякий дальший «діалог порозуміння» з Путіним (окрім як через адвоката) втрачає сенс і стає пособництвом у злочині. І ось тепер пособник Штайнмаєр на весь світ оголошений «поза діалогом» — нерукоподатним, токсичним. «Банітою», як казали наші предки.
Це красиво, холера. Це навіть революційно: шанс повернути в міжнародну політику давнє поняття добропристойности. Продемонструвати на цілий світ, що, як казав польський публіцист і дипломат Владислав Бартошевський, «варто бути пристойною людиною».
Оксана Забужко
