Зараз всі ми з вами символічно вишиваємо «сорочку» для нащадків, українських дітей і наступних поколінь українців. Якою вийде та «вишиванка»: на якому полотні, якими квітами-сльозами, візерунками-історіями, барвами-настроями та нитками-спогадами вона буде прикрашена – залежить від кожного з нас.
Нехай в День вишиванки цей унікальний, особливий символ українців єднає нас усіх задля перемоги, такої довгоочікуваної та омріяної, вистражданої та справедливої!
Нехай наша вишиванка назавжди закарбує прагнення волі і незалежності, мужність і героїзм, віру і надію, милосердя і взаємодопомогу, які нині, під час війни, так щедро демонструє наш український народ, дивуючи і захоплюючи цим весь світ.
Зі святом, брати і сестри!
Митрополит Епіфаній
