«Засланий козачок» — лавреат Сонцепоклонника

Департамент культури Чернігівської ОДА повідомив про урочистості з нагоди 160-ї річниці з дня народження Михайла Коцюбинського у Чернігові. Розпочались вони біля могили письменника на Болдиних горах, а продовжилися в обласному філармонійному центрі, де було вручено премії імені М.Коцюбинського цьогорічним лауреатам.

З-поміж них у номінації «Поезія» бачимо Станіслава Новицького?!!

І тут впадає у очі, що раптом і дивним чином загубився статус цієї премії — обласна чи всеукраїнська? Бо я, скажімо, лауреат обласної премії ім. Михайла Коцюбинського.

Якщо це все ж таки обласна премія, то яким боком до неї Станіслав Новицький? А якщо статус премії змінився, то «так таки так»…

Хоча, як на мене, в інформації нарочито пропущено слово «обласна», аби ніхто не допитувався: чому тут щось не так? Чому раптом з’явився «козачок засланий».

Хоча на фотографіях видно присутність обох гілок Чернігівської обласної влади. Та й раніше засновником цієї премії була Чернігівська обласна Рада.

Валентина Мастєрова

P.S.
Цікава інформація. Якби ще хтось пояснив, звідки взявся в нашій обласній організації НСПУ цей автор, що нині скрізь на слуху? Хто його рекомендував на премію?
Минулорічна неприємна історія знову випливла, як багно на плесо води. Хоча, можливо, премію вже теж приватизували, просто багатьом про це невідомо?
Шкода, що в нашому регіоні нема митців, які заслуговують на відзнаку і мусимо позичати у сусідів хоч когось.

Ліна Ланська

Щодо присутніх пишуть: «… а також лауреати минулих років». Певно, мене вже викреслили з лауреатів. Залишилося тільки диплом забрати й медаль. Бо жодного запрошення за більш, ніж повтора десятка років на вручення не отримувала. І жодної інформації, що відбувається з цією премією, її статусом. Може, й справді її тепер вручають за принципом «рука руку миє». Оту, подзюбану марнославством, брудну руку.

Валентина Мастєрова

Господи, помилуй нас і на фронті, і в тилу!

Олена Компанець

А цей коментар від моєї однокурсниці Світлани Орел, землячки С. Новицького з міста Кропивницький “Валю, привіт! Побачила твій пост про лауреатство Новицького. Як така малограмотна посередність могла стати лауреатом премії Коцюбинського?! Хто там у вас у складі журі? Це жахливий нахаба і профан.”

Валентина Мастєрова

Відібрати професійне журі завжди було проблемою, а нині й поготів. Хоча б прочитали тексти… Сумно. Гине премія…

Олександр Забарний

Я всього три роки в НСПУ. Маю сім збірок та один посібник рецензій на твори українських авторів. Розумію, що це невеликий доробок, якщо врахувати кількість видань у багатьох інших. Однак, відрізнити поезію від графоманії або взагалі нісенітниці, аби надруковане, таки спроможна. Наше суспільство завжди було залежним від ярликів. Якщо про когось хтось визнаний скаже, що то поезія, вже ніхто й вникати не буде, бо ж САМ сказав чи САМА!
Цьогоріч у мене не було конкурентів, як минулого року, бо ніхто й не згадує, що я щось там пишу, певно, недостойна, особливо на фоні тих, кому та премія була вручена в номінації ПОЕЗІЯ.
Мою унікальну збірку віршованих молитов поховали двічі. Перший раз на конкурсі “Книга року” вона зайняла ІІ місце, бо перше треба було дати за збірку, яка тільки на розпал і годиться, вибачте за прямоту. Другий раз минулого року, коли ще одна збірка була приблизно така ж по своїй майстерності, я та, що на “Книзі року”, якщо не слабша.
Звісно, хтось прочитає і знову скаже, що завжди є незадоволені, бо кожен себе вважає кращим за інших. Я не вважаю себе кращою і поважаю тих, чиї збірки згадала. Це люди, які достойні поваги, просто вони НЕ поети. Ну, не дав їм Бог хисту писати. Хіба це вада? Ні. Зате дав вміння не бачити, коли правда лізе у вічі, не чути навіть тоді, коли галас на весь регіон.
Проте, справа навіть не в них, як зазначив минулорічний лауреат, не він же сам собі ту премію призначив. Ось тут найцікавіше. ХТО дав право визначати тих лауреатів тому, хто глузує поза спинами, називаючи графоманами, а в очі на загал просторікує про високий рівень творчості?

Ліна Ланська