… Оті веселі світлини, що трапились мені в Інтернеті, нагадали одне цікаве інтерв’ю на французькому Canal +, на яке я якось натрапив, переглядаючи програми супутникового телебачення. Журналіст спілкувався з Жераром Депардьє. Було це по тому, як лопнув мильною бульбашкою путінський задум використати французького актора, аби трішки «підлатати» спаплюжений міжнародний імідж Росії через її агресію проти України.
А передісторія така.
Коли путінський режим активно вів на Заході пошуки людей, яких можна було б використати для підфарбування своєї дуже збанкрутілої репутації, російське посольство у Парижі зацікавилося Жераром Депардьє. Дипломати дізналися, що після ухваленого французьким урядом рішення різко збільшити податкові ставки на доходи, котрі перевищують еквівалент мільйона доларів, Депардьє задумався, а чи не взяти йому громадянство якоїсь іншої країни, де ті процентні ставки багатіїв не відрізняються від звичайних процентних ставок решти населення.
Далі — справжня феєрія спокушання російським громадянством знаменитого французького актора. Йому цей варіант уникнення захмарних податків на свої мільйони сподобався, росіяни з ним про все домовились. І ось Депардьє у Москві. Реалізацію ідеї запущено. Усі московські та регіональні телеканали транслюють на всю Росію, організоване з величезною помпою, вручення знаменитості паспорта російського громадянина, та ще й із рук Путіна.
Кремлівський небожитель вручає паспорт з двоголовим орлом французу, тисне йому руку й гаряче з ним обіймається. Ось, мовляв, дивіться, росіяни і весь світ! Відомий французький кіноактор не тільки бере російське громадянство, а ще й попрацює на імідж Росії!
А в цей час із іміджем самого Депардьє — великі проблеми у Франції. Через надмірний потяг до спиртного він час від часу потрапляє в скандальні історії, про що пишуть газети, не шкодуючи виразів на кшталт: «buveur», «ivrogne», що означають «випивоха», «п’яничка». Уся Франція знала про його затяжний багаторічний конфлікт зі своєю старшою донькою Жюлі, це також час від часу вихлюпувалося на сторінки газет. Жюлі Депардьє — теж актриса, у своїх інтерв’ю розповідала зокрема таке: «Він хуліган, він часто говорить одне, а робить інше. Від нього краще триматися якомога далі… Я навіть не називаю його батьком, у нас немає нічого спільного, я зробила п’ять пластичних операцій, щоб не бути схожою на нього».
Сам же Депардьє в одному з інтерв’ю зізнався, що у нього окрім трьох дітей, народжених у двох шлюбах, є ще двоє визнаних ним позашлюбних дітей, але є окрім них ще двадцятеро позашлюбних, «з матерями яких я домовився»…
Ще більший негатив вихлюпнувся на сторінки газет, коли французи дізналися, що актор почав собі підшуковувати «нове громадянство» з метою уникнути податків на свої багатомільйонні капітали. У Франції ухиляння від сплати податків не тільки суворо переслідується законом, а й викликає серйозний суспільний осуд.
І ось людина, яка вже стала нешанованою у своїй країні, приїхала до Москву рятувати ще більш заплямований імідж путінської Росії. Планувалося, що Депардьє попрацює якийсь час міністром культури у котромусь із «суб’єктів федерації». Тому після урочистого вручення йому самим Путіним російського паспорта і бурхливих п’янок-гулянок у Москві, Депардьє у почесному супроводі поїхав з візитами у Грозний та Саранськ, щоб придивитися, в якій саме із цих двох столиць «суб’єктів федерації» він залишиться працювати міністром культури.
Місцеві князьки обидвох «столиць» вступили у жорстку конкуренцію між собою, щоб саме їхню «столицю» обрала знаменитість для своєї подальшої роботи. Тому грошей на бучний прийом не шкодували. Після п’яної гульні та хороводів з Кадировим у Грозному, а потім і з місцевими князьками у Саранську, Депардьє окрім дрібних подарунків ще й отримав у подарунок по розкішній п’ятикімнатній квартирі у кожному з цих двох міст. Але довго роздумував над дилемою остаточного вибору і залишався у Росії рівно стільки часу, скільки необхідно було для того, щоб оформити на себе ті подаровані квартири, і… тут же їх продав! Після чого накивав п’ятами у двоповерховий будинок, що в Бельгії, на кордоні з Францією. Там і залишився на постійне мешкання…
І от проминув час.
Про Депардьє в Росії вже забули. Актор якось завітав із Бельгії до Парижа, де й був запрошений на доволі популярний у Франції Canal +. Розмовляли і про творчість, і про стосунки з дочкою, і на решту тем життя-буття. І раптом французький журналіст, нагадавши гостеві про його російський паспорт та російське громадянство, поцікавився чи не нудьгує Депардьє за Росією і чи не бажає хоча б на тиждень туди повернутися? Актор пхикнув зневажливо і відповів: «Якщо я колись занудьгую за Росією і мені захочеться на тиждень туди повернутися, то я цей тиждень просто поживу в хліві, що в дворі мого бельгійського будинку»…
Олександр Рущак