У вітальні Музею Максима Рильського відбувся літературний захід до 110-річчя Ігоря Костецького (14.05.1913–14.06.1983), прозаїка і драматурга, перекладача і журналіста, видавця і популяризатора української літератури на Заході.
Про зиґзаґи долі Костецького — його батьків: оперного співака, українізованого росіянина В’ячеслава Мерзлякова та Наталію Костецьку, українку шляхетного роду, дитячі роки у Вінниці, початок літературної діяльности в Києві, навчання в 30-х роках на студіях при театрі ім. Горького в тогочасному Ленінграді та в московському ҐІТІСі, навернення до українства, головно під враженням від проголошення автономії Підкарпатської Руси, перетворення Ігоря Мерзлякова на Ігоря Костецького, еміграцію під час Другої світової війни та бурхливу письменницько-перекладацько-видавничу діяльність у повоєнній Німеччині — розповіла поетеса, перекладач, провідний науковий співробітник Музею Олена О’Лір.
На періоді МУРу — Мистецького Українського Руху, до засновників якого належав Ігор Костецький, — зосередився у своєму виступі літературознавець, журналіст і письменник Сергій Козак, розповівши про активну діяльність Костецького в лавах цієї літературної організації, його співпрацю з періодичними виданнями української еміграції — журналами «Київ» і «Літаври», газетою «Українські вісті», про оригінальний альманах «Хорс», який він упорядкував і видав 1946 року.
Окремі числа деяких часописів пан Сергій надав для присвяченої Ігореві Костецькому книжкової виставки, що експонувалась у музейній вітальні. Зокрема на виставці було представлене й видання «Вибраний Ґарсія Льорка. Поезія. Проза. Драма», яке упорядкував і опублікував у своєму видавництві «На горі» Костецький.
Сергій Козак також подарував Музею книги власного авторства: бібліографічні покажчики «У далекій Аргентині. «Пороги» та «Від Осьмачки — до Шевельова. «Слово», які вийшли в серії Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка.
І яка ж розповідь про письменника без його творів? Окремі зразки літературної продукції Ігоря Костецького прозвучали в майстерному виконанні заслуженого артиста України Борис Лободи: «Новеля для тебе» та кілька сонетів Шекспіра в його експериментальних перекладах, стилізованих під мову української барокової поезії.
Також Борис Іванович розважив публіку, прочитавши поетичні пародії на Костецького його колег по перу — Ігоря Качуровського (з «Parodiarium-у Хведосія Чички») та Юрія Косача (зі збірника пародій, епіграм тощо «Буря у МУР’і»).
На завершення заходу переглянули присвячене Ігореві Костецькому відео Степана Процюка з Youtube-каналу «Історія для дорослих».
