На сільському базарі, як не дивно, доволі важко купити зелень. Петрушку, кінзу чи шпинат. Ніхто не продає. Бо продавці справедливо вважають, що на такий нікчемний товар ніхто не спокуситься… Таке в кожного й дома є, кому воно нужне… А в мене нема. Ходжу поміж рядів ковбас, свиних ніг і страчених курей…
— Тетяно, а шо він шукає?
— Петрушку!
— Тю! В мене її дома повно! Хай я наступного базару привезу…
На наступному базарі:
— Тетяно, а шо він шукає?
— Петрушку
— Тю! В мене її дома повно!…
Така ж сама історія, наприклад, з ревенем… Кожного базару вислуховую історії про небувалий урожай ревеню і чую клятви, що наступного базару того ревеню різних сортів і видів буде лантухами… Однак самого ревеню так ні разу й не побачив…
Як писали колись в бізнес-виданнях: «Ринок довольно в’яло отрєагіровал на возрозсшиє запроси потрєбітєля»…
Віталій Чепинога
