Нас щораз питаються – що робити?
Наша відповідь проста – рахувати! Ми (ви) всі мусимо прорахувати все довкола.
Знаєте, одне з найбільших потрясінь останнього часу трапилося зі мною у Хмельницькому, де нам з товаришем показали модель прорахунків однієї з об’єднаних територіальних громад. Я від захвату і збудження забув про суп…
То є вражаюча картина можливостей, коли ти бачиш кожен кущ, кожну вівцю, кожен гектар орної землі в кожному селянському подвір’ї. І дивина – раптом стає абсолютно зрозумілою картина того, на що здатне конкретне село, які пріоритети, СКІЛЬКИ ТИСЯЧ ДОЛАРІВ ЩОМІСЯ може заробляти злиденний сьогодні селянин.
Хлопці в Хмельницькому рухаються тим шляхом, що і UIF, тільки на рівні країни. І я сподіваюсь, що ми об’єднаємо зусилля, бо саме такі методики спроможні підняти Україну без отого нарочитого козацтва та трипільських глечиків.
І трапиться це, коли українці навчаться рахувати свої гроші, скільки вони витрачають на опалення кожного метру свого помешкання, скільки коштує утримання президента і депутатів, яка вартість проданого на виборах голосу, скільки би вони зекономили, якби замість стояти раком на присадибній ділянці із закопуванням бульб, почали нарешті орієнтуватись на товарне виробництво.
Отоді таких людей буде значно важче розводити «как котят».
Нація, котра дружно дістає з кишені калькулятор перед черговим воланням якогось заїжджого популіста, має всі шанси посилати його на х@й без зайвих зусиль і манірності.
Обрахуйте скрупульозно все, не шкодуйте на те часу та зусиль. І тоді в кожного з вас не виникатиме питання – що робити?
Юрій Романенко
