30 березня 1867 року Державний секретар США Вільям Г. Сьюард підписує договір з Росією про купівлю Аляски за 7 мільйонів доларів. Незважаючи на вигідну ціну в два центи за акр, купівля Аляски була висміяна в Конгресі та пресі як «дурість Сьюарда», «льодовик Сьюарда» та «сад для білих ведмедів» президента Ендрю Джонсона.
Царський уряд Росії, який встановив свою присутність на Алясці в середині 18-го століття, вперше звернувся до Сполучених Штатів з пропозицією продати цю територію за часів правління президента Джеймса Б’юкенена, але переговори зайшли в глухий кут через початок Громадянської війни.
Після 1865 року Сьюард, прихильник територіальної експансії, прагнув придбати величезну територію Аляски, яка становила приблизно п’яту частину решти Сполучених Штатів. Сенатори не розуміли навіщо то США. Ходили плітки, що Сьюард отримав чималий хабар від російського царя за лобіювання купівлі “крижаної пустелі”. Сенат ратифікував договір з перевагою лише в один голос 9 квітня 1867 року.
Через шість місяців Аляска офіційно перейшла від Росії до Сполучених Штатів. Незважаючи на повільний старт американського заселення, відкриття золота в 1898 році, а згодом і багатющих родовищ нафти, спричинило швидкий приплив людей на цю територію, і з тих пір Аляска, багата на природні ресурси, сприяє американському процвітанню.
А в Москві той акт продажу називають тепер незаконною «великою дурістю»
Віктор Лешик
