Кілька днів поспіль моя душа не має спокою. І все через ту програмну «рєчь» Володимира Зеленського, у якій він вкрадливим голоском валдайського шамана запросив нас на новорічний вогник 2023 року. «Щось тут не так», – забунтувала моя інтуїція, змушуючи шукати у почутому якийсь таємний зміст. Цей неспокій цілком зрозумілий: обіцянки нинішнього президента завжди мають протилежний зміст. Якщо, наприклад, він каже, що не піде на другий термін, то дубля вже не уникнути. Якщо пригрозив розкуркулити олігархів, то податками душитимуть ФОПи. А якщо обіцяє шашлики влітку і новорічне олів’є під ялинку, то…
Словом, без нумерологічного аналізу не розібратися. І ось що вийшло. Після міленіуму на життя нашої планети впливають енергії Двійки. Ця місячна і наскрізь езотерична пані обожнює таємниці, тому події у нинішньому тисячолітті нерідко прикриватиме вуаль секретності. Чорне може здаватися білим, а біле виявиться чорним.
Як результат, війни перейшли у формат гібридних, і тепер не одразу й збагнеш, що насправді хоче твій ворог і якою фігурою рухатиме завтра на цій проблемній світовій шахівниці. В уяві чомусь одразу виник такий собі хід конем, за якого під боєм опиняється одразу кілька фігур противника. Скажімо, почавши проти Петра Порошенка судовий процес, влада може вбити одразу двох зайців: усунути з політичної шахової дошки сильного конкурента і зчинити в країні хаос, на догоду сусідові.
Може бути й таке. Поки всі ми віртуально «воюємо» зі 100-тисячною армією на кордоні, домашні «кроти» (про них уже говорять відкрито) точать самі основи української державності і не виключено, готові почепити на груди медалі «За взятіє матєрі гарадов русскіх». За «взятіє Крима» такі нагороди вже роздавали. Словом, подвійний напад ворожого коня часто несподіваний і неочевидний. Єдина з усіх фігур, що рухається зиґзаґом.
Правда, є обнадійлива новина. Внутрішні гризуни геть не розуміються на тонкощах українства і постійно проколюються на дрібницях. Скажімо, фрази на кшталт «міністр економіки Луганської народної республіки» або «Харків перебуває під контролем уряду України» можуть зродитися лише в голові, за яку думають інші, або вона просто порожня. Причому ті, хто ці фрази готує й озвучує, схоже, навіть не розуміють, що там не так.
Що ж робити?
Мабуть, вчитися воювати на два фронти. Усвідомлюючи, що видима передова до пори до часу може служити лише відволікаючим маневром. Внутрішня ж гібридна тусовка тепер ходить не з георгіївськими стрічками на грудях, а у парадних вишиванках. Не обов’язково схожих на косоворотки. Та й згадуваний кінь, до речі, буває не лише шаховим, а й троянським.
Лариса Салімонович, «ГРІНЧЕНКО-інформ»
