Сьогодні день пам’яті загиблих під час Революції Гідності. Я не буду виставляти в соцмережі фото з Майдану, як це робив щороку. Звичайно, все пам’ятаю. І загиблих знайомих і ті жахливі дні. Але зараз — про Гідність.
За неї гинули люди. А живі мають їй вчитися. А Гідність не може бути вибірковою.
Це фото вгорі — із польського військового госпіталю у Вроцлаві, де проходили обсервацію поляки, евакуйовані з Китаю.
Їх вивезли ще 20 днів тому!!!
Першого лютого!!! Людей поселили в окремому будинку військового госпіталю, персонал якого був підготовлений і захищений.
Наш уряд чекав 20 днів, а потім почав потайки шукати місце для обсервації у райцентрах Київщини, Львівщини і Тернопільщини у (!!!!) непристосованих приміщеннях з туалетами у дворах, без захисту і людей, і персоналу…
І це теж про Гідність.
А потім ви звинувачуєте людей у цих містечках в тому, що вони бояться за своє життя і життя близьких?! Думаєте, ці люди гірші чи не чутливіші від поляків, французів, німців?!
Ні!
Український уряд гірший, який згадав про співгромадян у Китаї за місяць після інших, а потім створив цей бардак в країні. Це — про Гідність.
Микола Княжицький
