Я не дивуюся чому сотні тисяч українців так полум’яно і вірно слідують за Петром Порошенком. Вчора я вкотре потрапив під магію його емоційного спітчу. Бо теж людина емоційна. І прямо подумав: може, даремно так критично ставлюся до владування Петра Порошенка і, власне, до його персони? Вранці включилася в роботу аналітична частина мого мозку.
У стрічці новин натрапив на його виступ у 2019 році, коли Порошенко кидав у обличчя опонента Зеленського яскраві, як боліди, аргументи. Серед них: я прийняв країну з нулем на казначейських рахунках і нулем золот –валютного запасу…
1) Насправді не Петро Порошенко прийняв, а Турчинов і Яценюк. А вже на момент інавгурації і в Нацбанк, і Мінфін після підписання економічної частини про асоціацію з ЄС на рахунки і Нацбанку, і Мінфіну партнери дещо накидали. Інакше, як ми з лютого до червня вижили без мудрого правління сонцесяйного?
За правління Зеленського в 2022 і в 2023 році накидали на ті ж рахунки куди більше, ніж там було по кінцю мудрого правління незамінного. Є в тому одноосібна заслуга і Порошенка, і Зеленського? Ні.
2) Під час того ж спітчу Порошенко похвастався, що з нуля відродив українську армію. А чи був реальний нуль у 2014 році? Ще не підірваними були склади з боєприпасами в тому числі з ракетами до Точки-У і С-200, С-300. Були боєздатні військові частини, які під час локального вторгнення могли б дати достойний бій. Путін в одному з інтервʼю зізнавався, якби він відчув суттєвий спротив в Криму, дав би команду зупинитися. Чому Петро Порошенко як мовчав, так і мовчить (не буду вживати слово «бреше»), що фактично від лютого 2014 і до кінця свого правління українська влада тупо-сліпо виконувала перелякані вказівки з Вашингтона. Причина тільки одна – Порошенко не хоче говорити про це правду, бо мріє повернутися на Банкову.
3) У нас сьогодні в країні тільки один олігарх з усіма класичними рисами олігарха. І це Порошенко. Купа свого бабла, своя фракція в парламенті, ціла низка засвічених і тіньових медіа-ресурсів. Я більше, ніж переконаний, що Зеленському Байден не раз говорив: не чіпай Порошенка. І його, на превеликий жаль, ніхто з органів антикорупційних і не чіпає. Але натомість Порошенко і його оточення безкінечно торпедує і опльовує все, що робить команда Зеленського. Навіть не знаю за своєї ініціативи чи за ініціативи Байдена.
Для мене політична сила кишенькової Європейської солідарності, як проукраїнська, закінчилася остаточно після бойкутування закону про мобілізацію. Може, вже час вживати щодо неї визначення «антидержавна олігархічна колона»?
Віктор Лешик
