На 101-у році життя помер Генрі Кісінджер. Про нього писатимуть багато, я зверну увагу на кілька моментів. Він єврей, народжений у Німеччині. При народженні отримав ім’я Гайнц Альфред – очевидно, його батько, вчитель історії та географії, не дуже шанував іудейство, давши німецьке ім’я синові.
Недарма далеко згодом, коли прем’єр-міністр Ізраїлю Голда Мейєрсон, більш відома як Мейєр, звернеться до нього за допомогою, як до єврея, він відмовить, написавши, що він спершу американець, потім державний секретар США, і тільки потім єврей.
Голда Мейєр відповість влучно – мовляв, на Близькому Сході ми читаємо справа наліво – але це не змінить позицію самого Кісінджера.
У віці 15 років його сім’я емігрує з нацистської Німеччини і в 1943 році він отримує громадянство США та вступає в армію. І вже 1945 року — у військовій контррозвідці в тій же Німеччині.
Не дивно, що після навчання у Гарварді стає радником президента Ніксона з питань національної безпеки. Його називають архітектором розрядки і отримує Нобелівську премію за “перемир’я у В’єтнамі” – ну, ця премія кому тільки не присуджувалась… Навіть Обамі.
Завдяки політиці Кісінджера південний В’єтнам був окупований комуністами, а його участь у арабо-ізраїльських перемовинах визнається оглядачами як шкідлива для обох сторін. Проте євреї вміють створювати паблісіті і Кісінджер тримався в історії як архітектор миру…
Про Україну говорив проросійську дурню (типу мир в обмін на окуповані території), але перед смертю визнав, що помилявся і навіть встиг зустрітися з Зеленським.
… Власне, зараз читаю його капітальну працю “Дипломатія”. А хто такий Агасфер — пошукайте самі в дядька Гугла…
Василь Чепурний
