Наші стереотипи влаштовані іноді настільки кумедно, що коли задуматись над їх справжнім значенням – усе може виявитись абсолютно зворотнім. Усім відомо, що зелений – колір життя. Діти, висолопивши язики, малюють траву і дітей на ній, а ми обираємо собі у вітальню шпалери зеленої палітри, аби було живіше. Бо ж vita, як відомо, життя, а як ще зобразити життя, як не зеленим?
Але іронія в тому, що зелений колір – єдиний, який насправді не потрібен рослині для життя. Хлорофіл зелений саме тому, що для процесу фотосинтезу поглинаються і трансформуються практично усі кольори із сонячного спектру, окрім зеленого, який відбивається і потрапляє нам на очі.
Власне, на тобі, небоже, що мені негоже…
Отакої!
Мав намір написати про фізику, а вийшло знов про політику…
Володимир Гевко