Політика

На тобі, небоже, що мені негоже…

Наші стереотипи влаштовані іноді настільки кумедно, що коли задуматись над їх справжнім значенням – усе може виявитись абсолютно зворотнім. Усім відомо, що зелений – колір життя. Діти, висолопивши язики, малюють траву і дітей на ній, а ми обираємо собі у вітальню шпалери зеленої палітри, аби було живіше. Бо ж vita, як відомо, життя, а як ще зобразити життя, як не зеленим?

Але іронія в тому, що зелений колір – єдиний, який насправді не потрібен рослині для життя. Хлорофіл зелений саме тому, що для процесу фотосинтезу поглинаються і трансформуються практично усі кольори із сонячного спектру, окрім зеленого, який відбивається і потрапляє нам на очі.

Власне, на тобі, небоже, що мені негоже…

Отакої!
Мав намір написати про фізику, а вийшло знов про політику…

Володимир Гевко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *