Про політику не пишу. І участі в політичних дискусіях не беру. Бережу нерви — і друзям, і собі. Бо стратегічно ми з моїми друзями – однодумці. А нюанси /судження /, прогнози — суб’єктивне, і наших нервів не вартує!
До питання про Стерненка…
Daily Archives: 24 Лютого, 2021
20 цитат Альбера Камю
Альбера Камю ще за життя прозвали «совістю Заходу» і одним з найяскравіших представників «володарів дум» світової інтелігенції. Його творчість і погляди істотно відрізнялися від класичної літератури – він одним з перших в художній літературі заявив про те, що світ не влаштований розумно.
Історія одного автографа
До 150-річчя від Дня народження Лесі Українки. Обираючи у 1983 році тему для своєї дипломної роботи з телеспеціалізації (факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка), зупинився на образі Лесі Українки. Хотілося щось нове відкрити в біографії легендарної письменниці. І я тоді занурився в її листування з Ольгою Кобилянською. Так вийшов на тему «Леся Українка на Буковині», зазначивши програму в циклі «Літературна карта України» тодішнього Республіканського телебачення.
На тобі, небоже, що мені негоже…
Наші стереотипи влаштовані іноді настільки кумедно, що коли задуматись над їх справжнім значенням – усе може виявитись абсолютно зворотнім. Усім відомо, що зелений – колір життя. Діти, висолопивши язики, малюють траву і дітей на ній, а ми обираємо собі у вітальню шпалери зеленої палітри, аби було живіше. Бо ж vita, як відомо, життя, а як ще зобразити життя, як не зеленим?
Літературні «бубнярі» і «поплавки» від часу Зерова та Хвильового
Ошиваючись на посаді відповідального секретаря Київської міської організації НСПУ, не раз чув дошкульне: «Чому твоїх земляків Петра Мідянку та Мирослава Дочинця Борис Олійник під час Майдану возив до Москви?!.». «Звідки я знаю. Самі спитайте у них», — відповідав. «Так ти ж з Іллічем на короткій нозі». «Відтоді я з ним анічичирк, ба навіть не був на його похоронах».
Motto
Друге цвітіння В’ячеслава Медведя
Ювілейний день народження класика української літератури В’ячеслава Медведя остаточно таки відбувся. Бо «привітанти» губилися, чи то треба зичити всього й багато 22 лютого, чи 23-го (Бе-руля? Бо-руля?). За народними переказами, народився письменник таки 22-го. Однак батько, кадровий офіцер, дуже хотів, аби син, після двох доньок, народився у день армії та флоту.
