ПІСЛЯ «НАТОвкли по самий Вільнюс» підсумую, що наша зовнішня політика не тільки наївна і нефахова, але й показово несамостійна. Ціна останнього надто висока — життя українських вояків. Так само можна впевнено говорити про відсутність незалежної політики альянсу. Він не тільки боїться кинути виклик москві, але й відверто підіграє державі-терористу, не лише на рівні зовнішніх комунікацій.
А тепер згадаємо, як «партнери» підганяли Київ розпочинати контрнаступ, щоб встигнути «під Вільнюс», незважаючи на невдоволення генерала В. Залужного. Як трубили з усіх прасок, що надали ЗСУ «все необхідне». Без захисту з повітря, щоправда, НАТОвські вояки в бій ніколи не ходили, зате нашим наказали «вперед!». Також задля примарних обіцянок вступу України до альянсу. Хоч їх, по суті, ніколи не було, а щоб сприйняти запрошенням невпевнене Столтенбергове мимрення, треба бути закінченим Кулебою.
Зате сьогодні радник Байдена з питань нацбезпеки Дж. Салліван каже, що «артилерійські запаси України вже закінчуються». Щось надто швидко, чи не так, для «ми надали все необхідне»? Скільки ж того «необхідного» було насправді?
Ще Джейковий цвяшок в труну українських євроатлантичних ілюзій – «прийняти Україну до НАТО означало б війну з рф». Тільки не кажіть мені, що для нашого МЗС ця заява була громом серед ясного неба – ні, «партнери» свою позицію доносили Києву й неофіційно. В т.ч., готуючи грунт для перемовин Києва з москвою – згадайте «незаплановані» вояжі до нас чиновників з Вашингтона в травні-червні. Сподіваючись, що Київ виявиться поступливішим, адже жодне членство в альянсі йому не світить. Або ж те, чого прагне москва, бо відомо, що це «через «загрозу НАТО» напала на Україну.
Після Вільнюса з тією різницею, що альянс умиває руки від війни на нашій території майже офіційно. Бо «пакети допомоги» і балаканина про «будемо допомагати» є дуже неадекватною компенсацією за розтрощені надії та українські міста. Вже не кажучи про вбитих рашистами українців.
В сухому залишку маємо класичне розбите корито, ще й з лайном по вінця. Цілий абзац (щоб не сказати «повний») з комюніке саміту: «Ми прагнемо до стабільності й передбачуваності в євроатлантичній зоні та в стосунках між НАТО і росією. НАТО не бажає конфронтації та не представляє жодної загрози для росії». Баришня лягли і просють.
А МЗС те саме зробили ще раніше, тільки по відношенню до альянсу. Й отримали по самий Вільнюс, без жодних «прелюдій» і банальних чемностей, грубо. Ще й ткнули писком кілька разів «ви нам мало дякуєте за зброю!» – це про заяви українцям американської делегації та британського прем’єра Сунака. Нічого особистого, просто секс, брутальні чотири літери. Як і абревіатура НАТО, до речі.
Людмила Пустельник
