Каламутний, як на мене, саміт. Російська преса, як удома. Президентка Швейцарії поспішає з проросійськими анонсами… Що ж, режисура путіна виразно пробивається білими нитками через камуфляжну тканину цього гібридного плану із сумнівними зисками для України. Вчорашня, типу жорстка, його заява — гра на випередження і теж частина загальної димової завіси. Не вірите? Запитайте у папи Римського.
Тож, поки що, це виглядає на дороге, але пересічне паті на швейцарському курорті… Подивимося на серйозність і повноважність складу учасників, це теж лакмус. І головне — 
світові центри прийняття рішень свої висновки зроблять вже після тусовки.
Думаю, путін за кулісами ними вже прочитаний… Я ж це читаю, як початок путіним прихованої процедури примушення до миру на його умовах. Мовляв, Україна першою запросила миру.
А його умови на сьогодні відомі: пряма, чи ерзац-капітуляція України. І через втрату території, і через відмову від НАТО, і головне — через охолодження західної підтримки та допомоги.
Після інформаційної розкрутки примарної ідеї буцімто готовності нашої держави навіть до проросійської версії сумнівного миру. Який означає для нас катастрофічні економічні та іміджеві втрати та ще жорстокішу війну у близькій перспективі.
Але цікаво б чітко розуміти, хто крім путіна, сподівається мати зиски з цього усього? Бо не час вірити данайцям.
Сергій Сулима
