Доїхали нарешті до Межигір’я. Ну що сказати? Дух януковича тут воскресає лише у розповідях екскурсоводів. «Пан не зносив запаху котлет, – повідомила одна із них, – тому їжу готували у сусідньому будинку, а до покоїв заносили підземним ходом. Їли господарі за дуже довгим столом, сідаючи навпроти один одного. Уявляєте? Ось після цього ви б назвали їх притомними?»
«Нііііі», – сміються слухачі, вимірюючи поглядом масштаб центрального палацу. Паралельно закралися й сумніви. Чомусь здається, що запах котлет найвірогідніше не любила пані, оскільки до межигірського періоду працювала у новоспеченого пана кухаркою. Але ж які вони прогнозовані у своїх «простолюдинських» комплексах!
Нумерологічна матриця у януковича така, що він справді міг збудувати міцну державу, але «прохвесорського» інтелекту вистачило лише на помістя, відгороджене від стороннього ока височенним парканом. Така собі держава в державі, заради процвітання якої Україну обдирали, мов липку.
Звідки ця ненаситність?
Янукович народився у 1950 році. Якщо всі числа скласти до купи, то вийде 15. У системі Таро – це аркан Диявол. Його місія – виявити у людській душі приховану чорноту і витягти її на світло. Бісовщина з донбаського хлопця полізла ще у перший рік правління, тому Україна не могла не вибухнути Революцією Гідності. Але оскільки стара корупційна система лишилася незайманою, державне будівництво знову замінили розбудовою приватних державок.
І ось тепер війна. Чому з московією? А тому, що головною місією цієї недоімперії є… хто б ви думали? Ну, звісно, ж Диявол, який через залиту кров’ю Україну тестує на міцність тепер вже увесь цивілізований світ.
І що ж цивілізовані? На жаль, тремтять за всіма правила Люцифера. Тобто викручуються, продаються, лукавлять, кривлять душею, переводять стрілки один на одного, прикидаються сплячими.
А як там сьогодні наші, тепер вже зелені «прохвесора»? Та на тій же бісівсько-межигірській хвилі, тільки свої золоті яйця відкладають не в зруйнованій війною Україні, а в більш захищеній від потенційної експропріації стороні. Думають там їх Майдан не дістане. Але помиляються. Кордони в такій справі досить умовні.
І все ж «прохвесор» добро для людей таки зробив. Випадково, звісно, поза власною волею, зі сльозами на очах і під хрускіт розтрощених олівців. Те добро тепер має назву Національний парк «Межигір’я», де щодня насолоджується природою випадково ощасливлений народ. Краса там неймовірна – живописні парки змінюються первозданним лісом, а численні озера – широким Київським морем. А повітря, повітря….
Коли ходиш тим помістям, час від часу вперто виникає одна і та ж думка: «От навіщо одній людині стільки?»
Мораль межигірської трагікомедії проста. Місію України характеризує аркан «Справедливість». Це історія про бумеранг, який фатально повертається до всіх, хто запустив його за правилами володаря темряви. А коли Диявол досхочу награється тінню з рук своїх підопічних, то неминуче приходить по них самих і забирає найдорожче. Як це відбувається? Запитайте в «прохвесора». І тепер вже, до речі, не тільки в нього. А далі, звісно, буде.
Лариса Салімонович