Політика Суспільство

Останні фішки лудомана

Страшно не те, що росія може наростити рівень агресії. Страшно те, що вона його знизити не може. Їх ситуація зараз така, що вони просто не мають з чим відступати і вертатись додому. Тому навіть коли військова ситуація потребує відступу, як під Херсоном — в ситуацію втручається путін і забороняє їм це робити. Вмирайте, пофік. Ні шаґу назад — за намі Масква. І не тому, що її треба захищати. А тому, що Масква спитає: а нашо це все було?

Не тому, шо нас їм стане жаль і стане соромно за жахливі убивства і руйнації в Україні, зовсім ні. А просто за себе спитають. Жінки спитають чоловіків: а чого ти без ніг? Так заради чого ти воював? От ти вернувся додому каліка, а що приніс? Який сенс? Чи матері тих, хто не повернеться — ніхто тупо не розуміє, заради чого вони гниють в масних поживних українських грунтах. Зараз вони поки мовчать, бо чекають і вірять, що їм рано чи пізно пояснять. Але пояснень не буде, бо їх тупо нема.

Росії як країні завдано величезної шкоди на всіх фронтах. Політична та економічна ізоляція. Європа перебудувала свої енергетичні ринки і переходить на постачання газу з інших країн. Це означає, що вся інфраструктура і газопроводи перебудовуються і росія не повернеться на цей ринок в найближчі десятиліття. І буде спалювати свій газ просто в повітря або продавати з величезним дисконтом в Китай та Індію. Це величезні втрати. Європейці сіли на газову голку, але вдруге вони в цю пастку не потраплять.

Обвал рубля, безробіття, санкції, технологічна блокада, вихід з ринку величезних торгових марок і торгових мереж. На те, щоб вони повернулись і знов почали працювати — підуть роки. Пропагандою це все не пояснити. Їй і так вже мало хто вірить.

І там же не путін один цим всім керує, там ціла система чиновників різного калібру, котра обслуговує систему і які опиняться під ударом, бо їх і спитають за сенс або на них звалять відповідальність.

Недавно один руский ютубер, прізвища його називати не буду, бо його не люблять, дуже влучно назвав путіна гравцем в казино, якому в 14-му році просто повезло виграти Крим в казино, в якому якраз був ремонт, хаос і змінювалась охорона. І він в 22-му повернувся знов, повний упевненості, що це було не везіння, а його розрахунок і система, і він знає як виграти знову. Але цього разу везіння завершилось, він програв все, що поставив і охорона казино надавала йому по нирках. І він тепер як повністю програний лудоман тупо не має сили встати з-за стола і продовжує знімати з себе все, шо має і ставити на останнє в надії відігратись. Але ми ж знаємо, що це вже акт відчаю і доля його відома наперед.

Проблема у тому, що гра ця ведеться життями людей, а не фішками, а сил встати з-за столу з порожніми кишенями руским бракує.

Бо яка перспектива? Ніхто більше нічого не пробачить і не проковтне. Санкцій не знімуть, допомоги не зупинять. Все, на що він сподівався в лютому — не справдилось. Стало навіть гірше, бо на окупацію Криму, Донецької та Луганської областей світ дивився крізь пальці. А тепер коли ми відіб’ємо Херсон і Запорізьку область — то вже не стане так, як було.

Але одночасно це і проблема, бо заставити їх припинити і віддати наші території можна лише військовим шляхом. Визнати і прийняти поразку і добровільно віддати все самим та відшкодувати збитки у них просто нема сили волі. І клепки, щоб зрозуміти, що це вже все.

Володимир Гевко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.