Страшно не те, що росія може наростити рівень агресії. Страшно те, що вона його знизити не може. Їх ситуація зараз така, що вони просто не мають з чим відступати і вертатись додому. Тому навіть коли військова ситуація потребує відступу, як під Херсоном — в ситуацію втручається путін і забороняє їм це робити. Вмирайте, пофік. Ні шаґу назад — за намі Масква. І не тому, що її треба захищати. А тому, що Масква спитає: а нашо це все було?
Не тому, шо нас їм стане жаль і стане соромно за жахливі убивства і руйнації в Україні, зовсім ні. А просто за себе спитають. Жінки спитають чоловіків: а чого ти без ніг? Так заради чого ти воював? От ти вернувся додому каліка, а що приніс? Який сенс? Чи матері тих, хто не повернеться — ніхто тупо не розуміє, заради чого вони гниють в масних поживних українських грунтах. Зараз вони поки мовчать, бо чекають і вірять, що їм рано чи пізно пояснять. Але пояснень не буде, бо їх тупо нема.
Росії як країні завдано величезної шкоди на всіх фронтах. Політична та економічна ізоляція. Європа перебудувала свої енергетичні ринки і переходить на постачання газу з інших країн. Це означає, що вся інфраструктура і газопроводи перебудовуються і росія не повернеться на цей ринок в найближчі десятиліття. І буде спалювати свій газ просто в повітря або продавати з величезним дисконтом в Китай та Індію. Це величезні втрати. Європейці сіли на газову голку, але вдруге вони в цю пастку не потраплять.
Обвал рубля, безробіття, санкції, технологічна блокада, вихід з ринку величезних торгових марок і торгових мереж. На те, щоб вони повернулись і знов почали працювати — підуть роки. Пропагандою це все не пояснити. Їй і так вже мало хто вірить.
І там же не путін один цим всім керує, там ціла система чиновників різного калібру, котра обслуговує систему і які опиняться під ударом, бо їх і спитають за сенс або на них звалять відповідальність.
Недавно один руский ютубер, прізвища його називати не буду, бо його не люблять, дуже влучно назвав путіна гравцем в казино, якому в 14-му році просто повезло виграти Крим в казино, в якому якраз був ремонт, хаос і змінювалась охорона. І він в 22-му повернувся знов, повний упевненості, що це було не везіння, а його розрахунок і система, і він знає як виграти знову. Але цього разу везіння завершилось, він програв все, що поставив і охорона казино надавала йому по нирках. І він тепер як повністю програний лудоман тупо не має сили встати з-за стола і продовжує знімати з себе все, шо має і ставити на останнє в надії відігратись. Але ми ж знаємо, що це вже акт відчаю і доля його відома наперед.
Проблема у тому, що гра ця ведеться життями людей, а не фішками, а сил встати з-за столу з порожніми кишенями руским бракує.
Бо яка перспектива? Ніхто більше нічого не пробачить і не проковтне. Санкцій не знімуть, допомоги не зупинять. Все, на що він сподівався в лютому — не справдилось. Стало навіть гірше, бо на окупацію Криму, Донецької та Луганської областей світ дивився крізь пальці. А тепер коли ми відіб’ємо Херсон і Запорізьку область — то вже не стане так, як було.
Але одночасно це і проблема, бо заставити їх припинити і віддати наші території можна лише військовим шляхом. Визнати і прийняти поразку і добровільно віддати все самим та відшкодувати збитки у них просто нема сили волі. І клепки, щоб зрозуміти, що це вже все.
Володимир Гевко
