Знаю, що бомбардування ворожих міст стратегічно не міняє ходу війни — як британці впень знищували німецькі міста, але це не впливало на ставлення населення до Гітлера і його дияволізму. Точно так і бомбардування Білгорода не вплине ні на тупість і нацизм населення Московії, ні, тим паче, на того колективного Путіна, що вправляє мізки московитам.
Але — і це для нас головне — удари по російських містах дають психолочно-терапевтичний ефект для українців. Я добре пам’ятаю яка розбирала злість, коли московити нахабно, відкрито, мало не сміючись із кабін літаків, розстрілювали чернігівців у черзі за хлібом, за водою і як стало легше, коли наш Чижиков збив “Іглою” першого каzzапського літака. Точно так і тут — відновлюється баланс війни.
Ми показуємо, що не беззубі, що з нами треба рахуватися. Україна — це сила, яку забоявся перед смертю навіть Кіссінджер…
Звісно, і важливі цілі — як, скажімо, у Брянську ловкий був вогонь на заводі напівровідників — це другий за масштабами подібний завод на Росії. Звісно, він дуже важливий для воєнної промисловості ворога. Але більше радує відплата.
Ні, ми не радіємо смертям мирних росіян. У нас до них ставлення, як у кавказців, коли їх знищувала російська імперія — як до худоби, що ремигає, жує і слова насупроти своєму правителю не скаже. Як до озвірілої худоби.
Зрештою, вчора в містечку Семенівка на Чернігівщині 35- річного українця вбив не Путін з холодильника, а якийсь конкретний росіянин. Точно так і українці, що загинули в Києві, Дніпрі, Харкові, Львові… нема кінця цьому списку російської агресії … — їх убив не Путін чи Патрушев, а прості росіяни, родичі яких мають жахатися української відплати не тільки в Білгороді, але у всіх містах російської імперії.
Ну, і нагадую для майбутніх переговорів – Брянська, Курська, Воронезька, Ростовська, Білгородська області та Кубань мають стати зоною безпеки під контролем ЗСУ, а Стародубщина, українські райони окупованої Слобожанщини разом з Таганрогом мають повернутися до України, як частина компенсації.
Василь Чепурний
