Ракетні удари по Дніпрогесу миттєво були витіснені з інформаційного поля терактом в Крокус-сіті. Свідомо чи не свідомо ворог перемкнув загальну увагу зі своїх геноцидних планів на трагічний, але за масштабами і наслідками куди дрібніший епізод сучасної історії. А плани геноциду і їхня реалізація тривають.
Зараз росіяни б’ють прицільно по енергооб’єктах. Позаминулої ночі ворог пробував зруйнувати Канівську ГЕС. Не вдалося. Але, впевнений, від планів своїх ворог не відступить.
Побудувавши в кінці 50-х на початку 70-х каскад електростанцій на Дніпрі, СРСР створив гігантську бомбу сповільненої дії. Руйнування дамб Київської чи Канівської ГЕС спричинить ефект доміно. Дніпрові води, посилені паводком, своїм інтенсивним, кратно збільшеним тиском, зможуть призвести до ще небаченої катастрофи у прибрежних містах, заллють перед посівною сотні і сотні тисяч гектарів орних земель. І не треба говорити, що наразі ракети не можуть зруйнувати греблю ГЕС. Ми вже бачили на що здатні північно-корейські ракети і знаємо, що нові запуски вже відомих модернізованих російських ракет мають посилений боєзаряд.
Так, збираючись до великого літнього наступу ворог не чинив би — сам собі штучно створювати водну перепону для окупації всієї України. Очевидно, на цьому етапі Путін зі своїми генералами марить про витіснення ЗСУ саме на правий берег Дніпра, ускладнивши по максимум логістику для оборони лівого. На цьому етапі ворог прагне не тільки зруйнувати нашу гідроенергетику, але й розчленувати через техногенну катастрофу країну.
Так, сьогодні все впирається в спроможності нашої ППО-ПРО. А вони з кожним черговим ракетним ударом тануть. Потрібні термінові узгоджені з партнерами дії по захисту українських енергооб’єктів. Влада України говорить і волає про це по кілька разів на день.
Слідкую за зарубіжної пресою – наші проблеми не випали з поля зору цивілізованого світу. Вони просто ігноруються тими, хто здатен прямо зараз ухвалювати рішення.
Віктор Лешик