Сьогодні теплого Олекси. Для мене це вже знаковий день. Саме одинадцять років тому в цей день пішов у кращий світ мій тато. Помер легко. Як гарний актор на сцені. Зранку прокинувся. Наш садівник Сашко, який проживав з ним, збігав до сусідів, приніс свіжого молока. Зварили вівсянку. Поснідали.
Ракетні удари по Дніпрогесу миттєво були витіснені з інформаційного поля терактом в Крокус-сіті. Свідомо чи не свідомо ворог перемкнув загальну увагу зі своїх геноцидних планів на трагічний, але за масштабами і наслідками куди дрібніший епізод сучасної історії. А плани геноциду і їхня реалізація тривають.
Чому варто згадати Даніела Канемана, що помер нещодавно у віці 90 років. Не тому, що він лауреат Нобелівської премії. Не тому, що унікальний дослідник споживацької психології у сфері товарно-грошових відносин. Не тому, що це один із останніх поміж сучасних філософів, котрі були здатні охопити людську природу в цілому.
Трохи цікавого про «геніального полководця». Напевне, не всім це відомо. Але почнемо із сучасності… За наказом Шойгу з могили викопали кістки генералісімуса Олександра Суворова і возять по передовій у спеціальному броньованому ящику, аби «вселити бойовий дух» у свої війська…
