Схоже, титанічна праця Єжи Гедройца на порозуміння поляків з українцями пропала намарне — і справа не тільки в тих польских “рольніках”, які ВДРУГЕ висипали на землю українське зерно, як це робили комісари перед Голодомором. Ті фермери — тільки антураж, бо кордон — це компетенція уряду, це питання національної безпеки, а не селян. І не маргінальна “Конфедерація” за цим стоїть, а поляки загалом.
Бо, якби уряд хотів – давно б припинив цю наругу. До речі, почитайте у Шевченка – хто такі конфедерати! Сьогодні поляки блокують уже й залізницю, а на деяких пунктах пропуску – і гуманітарні, і ВОЄННІ вантажі. Що це, як не підпомога Путіну?
Польські міністри з уряду Туска, який видавався ліберальним, заявили про підтримку блокадарів і свою мету – повністю зупинити експорт української сільгосппродукції у Польщу, але навіть і у всю Європу. З такими друзями і ворогів не треба…
Кажуть, що поляки так щиро і багато допомагали українцям на початку Широкої війни. Це правда, бо злякались російських танків під Краковом і Варшавою. Тепер же, коли побачили, що українці якось дають собі раду і надійно захищають поляків від росіян, згадали давнє ставлення своєї шляхти до українців, як до бидла. Адже сьогодні на їх плакатах читаємо — скурві сини. “Курва” – найбільша польська лайка. Отож українці для них уже “сучі сини”.
… Поляки знов наступають на граблі: завжди, коли вони відштовхували українців – програвала Польща. Що з Гадяцькою унією, яку відкинули, що з Пілсудським, який зрадив українців… Україна стікала кров’ю, але й Польща опинялась під чужим чоботом. Та, схоже, наука не йде до бука. Шкода старого Гедройца…
Василь Чепурний
