Шеф ОП Андрій Єрмак прибув до США, мав зустріч з Держсекретарем Ентоні Блінкеном. З якого, здавалося б, протокольного переляку, коли Єрмак навіть посадово не має відношення до МЗС? Відколи завгосп ОП офіційно представляє країну? Хоч розумію всю риторичність запитань, і хто тут насправді преЗЕдентом працює. Чого змотався за океан?
Версії:
1. На черговий уклін до Джо на тлі забуксованого всього: фінансування від Конгресу, поступу на фронті (зброї все нема!), фінансування від ЄС.
2. Щоб адміністрація США схилила Київ до непристойностей, перемовин з рф. Може, під це діло якесь 
«навколоНАТО» пообіцяють. Не членство, зрозуміло, але “тіснішу співпрацю”, “гарантії безпеки” тощо. «Кинуть», звичайно.
3. На таємний уклін до Трампа (фантастика, звісно, але раптом?), найбільш вірогідного переможця президентських виборів-2024. За чиїми вказівками обіцяні Білим домом гроші для Києва вже кілька тижнів надійно блокуються в Сенаті. Що може пообіцяти Єрмак Трампові в обмін? Приймаю ставки, бо сама вгадати не можу. Надто після Єрмаком же замовленої кампанії в українських недоЗМІ із змішування республіканців з багном і Трампа зокрема.
4. До Вашингтона на інструктаж приїхав наступник Зеленського. Той демократам набрид уже давно; посчастішалі випади проти України сенаторів-«прогресистів» — зайве тому підтвердження. Плюс недавня стаття в ТІМЕ, плюс інші світові ЗМІ про нашого гаранта зовсім не компліментарно — громадська думка готова до прощального маршу Володимирові Олександровичу на водобачковому інструменті. Зміна кольору мантії сірого кардинала на червону — питання часу?
Людмила Пустельник
