Це лише в бананових республіках дипломатична місія за кордоном вважається винагородою. У нас – не лише це. У нас посол – це премія за провал. Або бартер за мовчання. Венедіктова в Швейцарії, Таран у Словенії та десятки інших, кого замість спитати відправляють на курорти, — це плювок тим професійним дипломатам, які все своє життя поклали кар’єрі й служінню державі.
Навіщо десятиліття тратити на тонкощі дипломатичної науки, самовдосконалення, набування досвіду в міжнародних перипетіях – якщо з рук государя кожна списана інвентарна одиниця може отримати статус надзвичайного посла в суперкозирній країні, до якої професійний дипломат росте пів життя?
Дипломатія знецінена. Функції посла девальвовані. Статус міжнародника опущено нижче плінтуса. А все тому, що владарі бананової республіки розцінюють свої посольства як приз, нагороду, відзнаку, пляж, шопінг, турпоїздку за державний кошт, такий собі заслужений відпочинок, підвищення, дар, подяка й похвала за служіння.
Виразно уявляю цей торг в очеретяному наметі вождя. «Підеш з посади? – Не піду. – А за яких умов підеш? – Вишліть мене послом в країну мальовничих озер та гір із бурьонками на смарагдових схилах. – Згода. Заслужила. Але нікому ні слова».
На замітку всім теперішнім членам «команди»: як будете на майбутнє торгуватися – то менше Швейцарії не просіть. Бо Система своїх не здає. На те вона й замкнута. На глобусі ще є стільки теплих і спокійних країн, що вистачить відкупитися від усіх.
Гарна експонента вимальовується: можна зривати оборонні закупівлі (Словенія), займатися політично вмотивованими справами (Швейцарія), завалювати ракетну програму й забороняти відстрілюватися (Словенія), зливати найрезонансніші справи й покривати тендерні картелі (Швейцарія) – і мирно, з почуттям виконаного обов’язку, замешкати там, де красива гірська місцевість, континентальний клімат, половина площі покрита лісами, є шенгенська зона, печуть смачнючі штруделі на Адріатичному узбережжі та Женевському березі.
Система своїх не кидає. Вона їх перекидає в мальовничі, препишні місця, де війни нема, а є рай на землі.
Остап Дроздов
