Посол України у Великій Британії Вадим Пристайко свідомо зробив зауваження Володимиру Зеленському щодо його саркастичної ремари на адресу міністра оборони Британії Бена Воллеса. Вадим Пристайко хоч і дипломат (міг i не втручатися y справу), але він зроблений з прісного тіста: честь, достоїнство. Вадим не дався топтати себе різним там єрмакам, приймакам… Це Дмитро Кулеба гнучкий і твердошкірий, який усю наругу над собою стерпить.
А як собі думаєте, заходити в міністерство оборони Великобританії щодня, як до себе на роботу, перепускати з Беном Воллесом по чарці віскі, просити його про надання Україні зброї, а потім зовсім не відреагувати на ремарку Зеленського? Ні, так джентельмени не поводяться.
Вадим вчинив так, як і належить порядній людині. Результат критики президента Вадимом Пристайком — звільнення з двох посад — надзвичайного та повноважного посла України у Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії та постійного представника при Міжнародній морській організації (IMO) за сумісництвом.
Я не буду вдаватися у подробиці, де ми з Вадимом Пристайком пліч-о-пліч пропрацювали понад 10 років на векторі Україна — НАТО. Я радше зверну увагу на те, що Вадим Пристайко був у числі першої команди Володимира Зеленського, яка звела його на ноги у якості президента України. Пристайко був останнім патроном у цій «обоймі».
Те що Вадим пішов — заслуговує поваги. Погляньте самі: ведучий експерт МЗС у справах НАТО, очільник департаменту МЗС у справах НАТО, посол України при НАТО, глава МЗС України, який в пику Андрію Єрмаку переконував Зеленського у хибності і руйнівній силі Мінських Угод. Вадим увійшов у велику довіру до Генсека НАТО Єнса Столтенберга, президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Вадим міг годинами гуляти парком з Верховним представником ЄС Жозепом Боррелем, пояснюючи йому біологію, психологію, ідеологію, історію війни між Росією і Україною.
І тут бац…
Вадим Пристайко вже не міністр закордонних справ України, а віце-прем`єр з Євроатлантичної інтеграції. А десь через місяць Вадима Пристайка відправили у заслання в Лондон звичайним послом. Оці приставки «надзвичайний і повноважний» — це як аксельбант у вартового і безмовного гвардійця. Пуста прикраса.
Гаразд, друже Вадиме, щасливого тобі вільного плавання!
Ростислав Демчук
