Кілька годин він конав у калюжі власної сечі, поки охоронці товпилися за зачиненими дверима, не наважуючись їх відкрити, бо він сам же й наказав не заходити, поки не покличе. А потім приїхали «соратники» і теж не дуже поспішали надавати допомогу. Так, у мокрих штанях, непритомним, він і відійшов до приймальні Вельзевула, аби прийняти сувору, але справедливу кару за усі свої злочини.
Утім, до цього давно вже він не мав реальної влади — «соратники» його використовували як могли, прикриваючись ним, мов ширмою, у підкилимній гризні за владу. А він перетворився на суцільну руїну. Забував навіть імена найближчих… хотів написати друзів, але друзів він не мав. Жодного. Він і родичів майже усіх понищив. І навіть слово «соратники» теж треба брати в лапки. Бо вони насправді його усі ненавиділи.
Та і як інакше, якщо дружину Молотова він посадив у концтабір — просто так, аби нагадати «соратнику», хто в камері «пахан». Мікоян на нічні бенкети брав запасні штани — бо йому (і не лише йому) він підкладав на стілець помідор і не дай Бог не сісти на нього. «Мудакішвілі» називав його Хрущов, об лисину якого він, мов об попільничку, вибивав люльку.
70 років тому безславно помер один з найбільших, найкривавіших і найогидніших тиранів людства, залишивши після себе особистий сейф, набитий валютою, персональний пароплав, бронепотяг, понад 20 дач, гараж з особистими автівками а також… А також зруйновану злиденну країну. Без штанів, зате з ядерною бомбою. Країну, де люди хліба не наїдалися, зате танків було більше, ніж у решти держав світу разом узятих.
А Західна Німеччина, до речі, випалена бомбардуваннями союзників, до нитки пограбована репараціями, ще за його життя сягнула довоєнного рівня промислового виробництва.
Померла людина, якій, на щастя всього лоюдства, так і не вдалося виконати клятву, що вона її дала над труною Леніна — здійснити Світову революцію, встановити світове панування та загнати людство у колгоспи. І зараз кремль так само за звичкою тягне руки до чужого по всьомиу світові.
Вчора минуло 70 років з дня смерті Сталіна.
Павло Бондаренко
