Моя киця, доця Христя після панельного виступу у Європейському парламені… Хто там і що каже про утиски жінок, їх не рівні права? Рівні вони, і ще «рівніші», ніж у чоловіків. Я вже не кажу про Європу: прем’єри, президенти, міністри закордонних справ, міністри оборони, ключові посади у Єврокомісії, Європарламенті… обімають жінки.
Смак дитинства, спомини, які описав у творах, які для мене вікопомні: чи є десь на землі такий чарівний край, де тихі весняні ночі пливуть на крилах солов’їних пісень, де вранці на замріяній річці джерельною водою Карабанового, Пампухівського, чи й Заводського ставків умивається біле латаття, де навесні і влітку під шатами крислатих дерев у Маньківському чи Солов’їному гаях яскравіє килим різнотрав’я і квітів?
Шкіц у порожнечу… А в порожнечу тому, що є така думка: не треба тим, хто народився після 1991 року, цікавитися минулим. Було — загуло, майбутнє належить на! Але вчора — ЛИШЕ 70 (сімдесят) років минуло, як у Росії помер товариш Сталін. Росія воювала з усім світом по черзі і до дядечка Джо. Але від того, що він іздох, воювати не припинила.
Кілька годин він конав у калюжі власної сечі, поки охоронці товпилися за зачиненими дверима, не наважуючись їх відкрити, бо він сам же й наказав не заходити, поки не покличе. А потім приїхали «соратники» і теж не дуже поспішали надавати допомогу. Так, у мокрих штанях, непритомним, він і відійшов до приймальні Вельзевула, аби прийняти сувору, але справедливу кару за усі свої злочини.
