Кажуть, наша влада переформатувалася в бік Єрмака-Татарова, призначивши на місце Венедиктової Симоненка (людину Татарова). Я не знаю, про яке добро може говорити Зеленський після цього. Якщо Єрмак-Татаров-Симоненко — воїни світла, то такого гротеску в нас ще не було. Ми вже були свідками переформатування самого Зеленського. Він вже і в «очі Путіну подивився», і «стріляти перестав».
Початок війни у багатьох людях розкрив приховані, кращі риси. Думаю, Зеленський на початку війни був найкращим варіантом самого себе. Але нині нічого, окрім мантри про те, що ми переможемо, він видушити із себе вже не годен.
Подальша трансформація його в кращу сторону не відбувається. Як мобілізаційний чинник Зеленський спрацював, але як реформаційний не працює. І це дуже погано. На реформах, котрі передбачають зруйнування візантійської політики, що грунтується на існуванні кола своїх людей, в яке не допускають більше нікого, а колода тасується і тасується — поки що можна поставити хреста.
А це означає, що українське суспільство чекають злидні і ще раз злидні. Захід Україні допомагатиме, але війна може тривати десятиліттями. Такі ось досягнення Зеленського.
Роксана Харчук
