Домовитися з майбутнім неможливо. Але спробувати можна. Наприклад, зміцнювати здоров’я, сподіваючись, що вдасться зустріти старість без маразмів та інших катаклізмів. Потім можна спробувати накопичувати гроші. Накопичувати і складати в надійному місці… Гроші можуть відкоригувати майбутнє у потрібному напрямку. Щоправда, не завжди.
… Проте виявилося, що це лише ілюзія договору з майбутнім… Цей сумний висновок підтвердив з бодуна і мій знайомий Вітя, йдучи в черговий, ювілейний цього місяця, запій.
У мене, на жаль, не працюють ці обидва методи договору з майбутнім. Тому я на нього – майбутнє – просто чекаю, підсівши на сьогодення.
Радію, коли пройшов день, а я не витратив ні копійки. Але це — рідко. Хоч на каву, але витратишся. Радію, коли повертаюсь із прогулянки, де зміцнював здоров’я. Але визначити, чи достатньо воно зміцнилося, не можу.
Попри те намагаюсь весь час не випускати з поля зору сьогодення, а майбутнє прийде не залежно — домовився ти з ним чи ні.
Боюся змін. Щоразу, коли на календарі в телефоні змінюється дата, легко здригаюся. Бачу, що так живе багато хто в місті. І це бадьорить. Багато хто зараз живе за загадкових обставин. Тому й майбутнє у всіх загадкове та не договороспроможне.
Володимир Килинич
