Кобзар Василь Нечепа каже, що професор Василь Яременко вже й сам часом забуває скільки йому років. У товаристві чарівних дівчат – молодший, з-поміж козаків – раптом старший. Але як би там було — перескочив 90! І ото в такі літа ні дня не сидить вдома. Вчора був іменинником сам, а сьогодні зрання він вже на Оболоні, в університеті Бориса Грінченка, і не проминув нагоди, аби зайти, привітати з уродинами свого учня – Валерія Ясиновського.
Щось в тому є, що поспіль, один за одним у ці лютневі дні народилися двоє таких не простих, таких своєрідних, але таких талановитих сівачів на ниві словесній, літературній, педагогічній – Яременко і Ясиновський.
Не встиг Яременко привітати свого учня Ясиновського, як до авдиторії вже прийшли юні вітальники – студенти інституту журналістики Грінченкового університету, аби вітати свого учителя, Валерія Кириловича…
Отож, ланцюжок і не рветься. Ланцюжок мудрих учителів і вдячних учнів, українців, патріотів, тих, хто завтра плекатиме рідне Слово.
А на святковому фото угорі іменинник Ясиновський поміж двох Василів. Один Василь, Яременко, читав вірші, інший Василь, Нечепа, виконав на його честь нову пісню на слова Івана Франка… (правда, дефіляда була кілька років тому, ще до вОйни…)
