Дивно, що в Україні, за такого клімату досі немає сієсти. Вірніше, по-факту вона нібито є, але не названа, не визнана, не взаконена. Спати вдень можуть лише п‘яниці, нероби, та ледача сучка-невістка… Всі інші теж можуть, але зізнаватися в цьому не треба. То не годиться… Соромно, стидно, невдобно…
Українська сієста — діло інтимне, строго індивідуальне й приховане від сторонніх очей… Ми — народ суровий і роботящий… Спати можна вночі, і то не всігда. Бо треба поливать город, а вдень напору нема…
Навіть в піснях: «Розпрягайте хлопці коні, та й лягайте спочивать. А я піду в сад зелений, в сад криниченьку копать»… Мовляв, ви собі спіть, хлопці, бо ви люди безвідповідальні, й несерйозні, що з вас взять? А я піду в сад та ще вирию здуру колодязь… Сам! Най буде!
Належить щось робити завжди. Я недавно бачив, як чоловік удень, посеред самої спеки бив мух ляпавкою… Надворі!!! Видно, в хаті вже всіх побив, та не зміг зупиниться… То — теж правильно! Хай, падлюки, бояться, й дітям своїм закажуть літати в цей двір…
Віталій Чепинога
