Фіма багато років ходив до перукарки на ім’я Валя, але стригся в іншої. Однак найцікавіше, що він любив свою дружину Фіру. Причому сильно любив. І Валю любив також сильно. Так він і шеметався багато років з вулиці Богдана Хмельницького, де жила Валя, і на Богомольця, де жив сам. Пересувався, як колобок, до запаморочення. Він і був трохи схожий на колобка. Такий самий круглий.
Діти дивилися на батька зі співчуттям, хоча нічого не розуміли. Крім того, що бути дорослим не тільки дуже весело, але й не дуже. А сам Фіма радів своєму становищу. Мов безробітний, який радіє вільному часу.
Фіма працював на дуже непомітній посаді — на базі “Бакалея”. А ось його дружина Фіра була великим начальником на взуттєвій фабриці. Вона часто їздила у відрядження до Києва та інших міст. І Фіма щоразу обов’язково проводжав її на залізничний вокзал.
Друзі Фіми часто питали його:
– Фіма! Навіщо ти щоразу особисто відвозиш Фіру на вокзал? Її ж возить службова «Волга» і з нею нічого не може статися дорогою, місто у нас маленьке і всі один одного знають.
Фіма витримував паузу і відповідав надміру допитливим:
— Я проводжаю її, щоб переконатися, що вона таки поїхала!
Володимир Килинич
