Третій день боїв у Курскій області приніс ще більше розширення території, контролованої ЗСУ. Станом на вчора це понад 400 квадратних кілометрів. Відомо, що українські підрозділи просунулися до 27 кілометрів вглиб на фронті у 50 кілометрів. Це вже не назвеш «пладармом». Це добрячий шмат території. Це у півтора рази більше за площу Мальти.
Оскільки не є військовим експертом, не даватиму оцінки ані успішності операції, ані тим більше її меті – схоже, що противник ще сам не зрозумів що відбувається. Можна лише припустити з того, що патякав їхній міністр нападу про «300 бойовиків», там ще довго були упевнені, що це черговий рейд РДК, який закінчиться так, як і завжди. Спрацювало щось на кшталт казки про хлопчика і вовка.
Тепер, коли ворог раптово виявив, що вовк таки є, треба здійснювати термінові контрзаходи. А це неможливо без значних резервів. А де їх взяти, коли все кинуто під Харків, Торецьк та Покровськ. А ще це вимагає часу. І ще невідомо, що доповідають генерали “нагору”, а звідти в кремль. Була маса випадків, коли неправдива інформація оберталася катастрофою.
Словом, далі побачимо, що буде і для чого українське командування затіяло цей наступ.
А може, там більш далекогладна мета навіть не так воєнного, як політичного характеру? Тож набираємося терпіння й чекаємо на подальший розвиток подій.
Павло Бондаренко
P.S.
Часто кажу, що Бог має почуття гумору — і ось: німецькі танки знову на Курщині, але є нюанс… Навіть речник Держдепу США не втримався від гумору, зіронізувавши: майже на 900-й день Широкої війни Росія згадала, що в держав є кордони.
Ну і класика гумору: від «Кієв за 3 дня» до російських прикордонників з білим прапором, які здаються в полон. До речі, до Курської АЕС всього 30 км… А саму Курську область уже називають Укрською…
Шкода лише, що той гумор має стійкий запах української крові…
Василь Чепурний
Народ Суджакської народної республіки жаліється царю на поганих місцевих бояр: евакуацію не організували…
Жодного слова про засудження війни. Жодного співчуття сусідам, які вже 2,5 року евакуюються під вогнем російських військ. Громадяни СНР тільки одного просять у царя – покарати бояр.
Жодне (підкреслюю), жодне покоління вірнопіданних московського царя не виросло в умовах свободи. На відміну від покоління українців, яке вперше за багато століть 30 років дихало повітрям свободи. І саме воно, це покоління, протистоїть на фронтах вихованцям ГУЛАГу.
Генетичних рабів ніщо не змінить. І ніхто. Нищівна поразка імперії, вилучення ядерної зброї, і розділення на сотні малих князівств – це єдине, що може убезпечити планету від цього вірусу.
Віктор Лешик
