101 рік тому, 22 січня 2019 року на Софійському майдані в Києві було проголошено Акт злуки УНР і ЗУНР в соборну і неподільну Українську державу.
На жаль, неподільність виявилася короткою. Через надзвичайно складні внутрішні та зовнішньополітичні обставини, вже до кінця року територію ЗУНР захопили поляки, а решту України – московити.
Зрештою, 1939 року українські землі знову об’єдналися, але вже у складі СРСР… Для західних українців почалася нова окупація. Далі були десятиліття лінгвоциду, репресій проти національної інтелігенції від Києва до Одеси, від Ужгорода до Луганська…
Тепер, у віддаленому 2020-му, ми опинилися у дуже схожій ситуації. По-перше, нас намагається уярмити той самий ворог, по-друге, маємо подібні політичні та культурно-світоглядні проблеми в середині країни, і по-третє, не можемо розраховувати на значну міжнародну підтримку.
Україна здатна зміцнюватися, зростати лише за умови домінування української національної культури, шанування українських героїв та посилення обороноздатності!
Насправді, саме культурні наративи формують успішні нації, об’єднані спільними ціннісними орієнтирами і здатні давати гідну відсіч ворогам! Українська мова завжди була, є і буде найпотужнішим об’єднавчим фактором!
Давайте розмовляти українською, виховувати дітей у пошані до національних цінностей та в безпосередньому зануренні в культурний контекст — і творчою участю, і словом, і гривнею підтримуючи сучасну українську культуру, жодним чином не толерувати вороже, намагатися достукатися до людей, які не мають достатнього рівня національної свідомості, але не виглядають безнадійними, і готуватися до збройного протистояння агресору, який так чи інакше ще прийде по «русскіє души» зґвалтованих рабів!
Давайте робити все для того, щоб зберегти і покращити Україну для своїх дітей та онуків!
У цей святковий день, з низки очевидних причин не маючи святкового настрою, бажаю нам усім, щоб слово «соборність» наповнювалося реальним змістом!
Сергій Бригар
