Суспільство

Новорічна ялинка і стереотипи

Як людина, м’яко кажучи, не консервативна, я щороку заходжу в період зимових свят в естетичному сум’ятті. То хочеться суворого мінімалізму: щоб лиш ялинка без прикрас і вогники — в жодному разі не кольорові. То мене кидає в барокко, і я починаю випорпувати із забутих закапелків усе сліпучо-блискуче, шурхітливе і блимаюче.

Була вже в мене і ялинка в хенд-мейді власного виробництва, і в пряниках, і в шишках-жолудях-горішках…

Але я, власне, про ялинку.
У нас вже багато років є штучна. Переваг у неї більше, ніж просто екологічність. От, скажімо, компактність і завжди досконала форма, чого не можна вимагати від живої. Клопоту також мінімум: дістати з коробки, скласти, розпрямити гілки… Однак все той же творчий неспокій періодично, раз на кілька років, виганяє мене на ялинковий базар, а штучна наша, з усією своєю досконалістю, залишається в коробці.

Наразі я ще не визначилась, як буде цього року, але підозрюю, що штучну ялинку доведеться викинути. Так, і вони не вічні. І їхня капронова хвоя обсипається, дротяні гілочки ламаються, а весь образ деформується та зношується.

І у зв’язку з цим мені на думку спало дещо таке, що не спадало досі. А чи не шкідливішою для природи буде моя викинута штучна ялинка, ніж якби я всі ці роки купувала живі?.. Зрештою, жива ялинка — це ж не конче бракон’єрська. І вирощують їх саме для продажу. Зате утилізація натурального дерева (навіть якщо нічого не робити, а просто викинути) — це ж вам не пластик і метал. Ну, а виробництво штучних ялинок? Воно дуже екологічне?..

Часом буває, що ми беремо на віру не просто твердження, а цілі переконання. Беремо легко, без роздумів, бо вони гарно лягають в шухлядки простої логіки. Але ж і в шухлядках треба часом наводити лад і викидати звідти зайве.

Наприклад, стереотипи.

Оксана Драчковська

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.