Діалог на ярмарку. Я балакаю з жінкою, яка продає ковбасу власного виробництва. Отже:
— Беріть ковбаску. Така добра, як ото раніше.
— А раніше — це при совєцкой власті?
— Ну, да.
— При совєцькій власті, — кажу жінці, — нічого доброго не було! Тоді взагалі нічого не було.
— Ну, шо ви кажете, мужчина? А ковбаса? Мама возила ковбасу з Києва до нас, у Віньківці.
— Тобто, у вас, у Віньківцях, при совєцькой власті ковбаси не було?
— Ну, не було…
— А ви ж кажете, що все було.
— У Києві було! Всігда! Мама їздила…
— І стояла в черзі дві години…
— Ну, стояла! Так за поганим у черзі не стоять! Зате яка ковбаса була добра!
— А зараз у вас, у Віньківцях, усе є?
— Усе!
— А тоді нічого не було. Так коли було краще?!
— Ой, ви не думайте! Я не хвалю совєцьку власть. Я просто кажу, що тоді була добра ковбаса. А зараз її їсти не можна. Тоді в черзі вистоїш — зате знаєш, що добра. І в мене, осьо, добра. Беріть ковбаску…
Андрій Кокотюха
