Ровесники незалежності, звісно, його не знають. В епоху перебудови його знав весь срср. Тоді колосальною подією стали телемости між москвою і Вашингтоном. З американського боку їх вів якраз Філ Донах’ю. З радянського – Владімір Познер. Для нас це був ментальний прорив.
Це ж було небачене – з самою Америкою розмова в прямому ефірі, відповідно без усякої цензури. Саме в одній з таких передач прозвучала та сакраментальна фраза: «В ссср секса нєт». Правда, зазвичай її передають не повністю. Жінка, яка її виголосила, помовчала і додала: на телебаченні, в кіно, театрі.
Незабаром він з’явився. Вийшов фільм “Маленька Віра”, де головна героїня з оголоним розкішним бюстом у позі вершниці стрибала на конику свого партнера…
Коротше, Донах’ю був відомим телеведучим в США. Але в нас він запам’ятався саме 
телемостами.
P.S.
Уточню. Це був телеміст Ленінград – Бостон. І було дещо інакше, ніж я запам’ятав.
«В ходе общения американская участница телемоста задала вопрос:
— У нас в телерекламе всё крутится вокруг секса. Есть ли у вас такая телереклама?
Советская участница Людмила Николаевна Иванова (в то время — администратор гостиницы «Ленинград» и представительница общественной организации «Комитет советских женщин») ответила:
— Ну, секса у нас… (смешок) секса у нас нет, и мы категорически против этого! У нас есть любовь.
Окончание фразы заглушили смех и аплодисменты. После того как аудитория отсмеялась, одна из советских участниц уточнила:
— Секс у нас есть, у нас нет рекламы!
В обиход вошла искажённая и вырванная из контекста часть фразы: «В СССР секса нет».
Юрій Луканов
