В моїй київській квартирі — духовка Miele. Я не памʼятаю, скільки вона коштує, бо то купувалося десь в 1999-му році. Але сучасний її аналог вартує — 11500 євро. Це не помилка. Саме одинадцять, а не півтори. В селі я купив духовку «Мрія» за три з половиною тисячі. Гривень! Ну, дизайн так собі, зізнаємося чесно. Але фукціонал – абсолютно мене влаштовує. Гриль, конвекція, і навіть вертіль. Чого немає навіть в Miele.
Я люблю шорти, яких у мене в Києві штук тридцять. Від всяких Гуччі-*уючі. Але який з того толк, коли я вже два літа прожив в одних жовтих трусах, куплених на базарі в Золотоноші… Невстановленого бренду. В них я купався, саджав і вибирав картоплю, спав під грушею, ходив на сільські збори, думав про бозон Хіггса, і читав Хайдеггера… На резинці, дуже удобне.
В 2021-му я був у Хорватії, на Коста-Ріці, в Індії, в Парижі, в Лісабоні, на Шрі-Ланці, в Італії, на Корсиці, в Одесі, і в Закарпатті (двічі). В 2022-му й 2023-му був у Мельниках на піщаному карʼєрі, в Придніпровському на «Джулайці», і на каналі в Ірклієві. Прекрасні пляжі! І, да… За півтора роки я так і не помер без авокадо.
Насправді, нам треба мало. Хоч і багато… Кастанеда писав: ми можемо обійтися без всього. Ми можемо втратити все, що нібито й було нашою позірною сутністю. І жити собі далі…
Це не заклик, боже збав. Це не добре, й не погано. Це — просто так!… Ми носимо себе з собою не в брендах, і не в незвіданих землях. Ми носимо себе в нас самих.
Ми «донатили» на шато марго й на тост з бураттою, а тепер донатимо на морські дрони. Буває й таке… Буде ще й Хорватія в нас. І Корсіка! Буде!
Віталій Чепинога
