Вкарбувалося у пам’ять десь колись вичитане: «Навіть якщо спроможешся засмажити Матері яєчню на власних долонях, усе одно залишишся перед нею у неоплатному боргу». Щасливі ті, хто можуть відчувати себе дітьми. Вдивляйтеся як у святі образИ в живі обличчя ваших матерів, вбирайте кожну складочку, кожен промінчик, купайтеся у літеплі їхнього живородного погляду.
І хай по краплинці, але повертайте їм щодень живильне тепло, яке вони, відірвавши од себе з кров’ю, віддали нам у час нашої з’яви, і жертовно віддають щомиті, як свічка офірує сяйво і тепло, згораючи дотла.
Не соромтеся цілувати матерів — стократ гіркіше і страмотніше покаянно цілувати їхні тіні на безнадійно холодних світлинах.
Валерій Ясиновський
