Передліття. Село.
Цілий день ходиш у різних запахах, весь час інших, наче міняєш одяг.
Пахіття розквітлої жимолості, молодих китичок сосни, свіжозрубаної верби, скошеного на ґрунику сіна, прив’ялої бузини в живоплоті, горіхового листя, жабуриння зі ставу, підсохлого клечання на воротах, притоптаної ромашки в дворі, моху на криничній цямрині, нагрітого каменя східців, гнізда на низенькій гілці дикої черешні, живиці в тріснутій корі, торішніх жолудів під ногами, пролитої сливовиці на столі, суниці в слоїку, запареного смородиновиння, козячого сиру, домотканої лляної верети на лавиці, старої пожовклої книги в узголів’ї…
Ходиш, сидиш, спиш, огорнутий у ці запахи, як у саван радості: скоро літо.
Мирослав Дочинець
