Ернест Ренан у 1882 році прочитав у Сорбонні доповідь під назвою «Що таке нація?». Ця доповідь стосувалася передусім Ельзасу і Лотарингії — провінцій, які розмовляли здебільшого німецькою мовою, розвивалися на грунті німецького культурного спадку, але тим не менше почувалися французькими. Ренан зробив висновок, що спільне переживання історії, солідарність з приводу жертв, які зроблено колись і ще буде зроблено у майбутньому заради обраної нації, націю цементує.
Існування нації, наголошував Ренан — це щоденний плебісцит, як існування одиниці є ствердженням життя.
Україна протягом 30 років Незалежності підтвердила ці слова філософа і богослова. Справді спільне переживання історії, перемоги і поразки теж є вагомим підгрунтям нації, не менш важливим за мову, релігію, традицію і культуру.
30 років ми всі спільно переживаємо українську історію, тому Україну тепер нікому не стерти з географічної карти, та й політичної також. Далі буде. І буде непросто, але українці — ті, що ними були, і ті, що стали українцями за час Незалежності — витримають ці випробування.
Слава Україні!
Роксана Харчук
