Немає сенсу приховувати обличчя чи тримати у загадковій «фейсбучній» таємниці хто ми… 105-й батальйон, 63-ї ОМБр втратив комбата… Він підірвався на російській міні (так, саме російській, не на міні орків, кацапів, п*дарів, а саме на російській, бо її заклали росіяни, ті вибл*дки, що іменують себе «руськими медведями», «непереможні», друга армія… та всі ми знаємо хто вони насправді).
Як солдат, не можу і не маю права давати оцінку офіцеру, тим більше командиру мого батальйону, проте, я особисто запам’ятав Красівова ще в Мукачево, на комплектації. Запам’ятав його слова: «Я не можу заборонити вам курити, бо сам курю. Не курив скільки років, і от знову закурив, через йо*аних ка… ну, ви зрозуміли… Якщо будуть якісь питання — мій телефон… Красівов… Слава Україні!».
Мені шкода, комбате.
Спочивай з миром, «батя»!
Павло Ісаченко
P.S.
Страшне горе – на південному фронті загинув комбат 105 механізованого батальйону 63 бригади підполковник Микола Красівов… Позивний – «Батя». Заслужений позивний, а не просто, бо комбат. Я його завжди й усім ставив у приклад, цей батальйон для нас був взірцевим, бо більше ніде я не бачив такої поваги солдатів до свого командира і такої поваги свого командира до своїх солдатів. У підрозділі був порядок і чудовий морально-психологічний дух, коли ми їздили на південь – обов’язково заїздили до них, щоб трохи підзарядитися позитивом.
За старою традицією до підполковника Красівова я звертався «пане полковнику», виявляючи повагу й бажаючи йому просування по службі. Бо саме такі люди і є новою військовою елітою України, саме вони своїм професіоналізмом, принциповістю, турботою про особовий склад — і кують нашу перемогу.
Пане полковнику, поважаю Вас і дякую Вам за звільнення Миколаївщини й Херсонщини. Батя, обіймаю! Тримаємо небо!
Андрій Любка
